В потоках вічних стихій
Листопадами
Листопадами
Вітер пронизував - холод "з'їдав",
Тепер листопад до нас завітав,
В полоні пейзажів: золотистих та жовтих,
Позаду залишись спогади й жовтень!
Думки та мрії ставали "холодними",
Тіло бажало шматочок тепла,
Йдучи по рівнині, чи між безоднями,
Ріка листопаду дуже стрімко текла!
Починалися нові випробування,
Для сердець та душ, свідомості й тіла,
Природа змінила власні оздоблення,
Осінь востаннє, на весь світ гомоніла!
Все більше з'являвся білий іній,
Думки налаштовувались на морози,
Цей настрій холодно-осінній,
Вже стукав у двері - стояв на порозі!
Осіння пора "приголомшливо сяяла",
Її пейзаж, нас у рамках "тримав",
Тож осінь, часу зовсім не гаяла,
Адже тенета вже розставляла зима!
"Дурман осені" робив з нас "божевільних",
Пейзажі "снувались каскадами",
Та ми - почувались чудово та вільно,
Осінь завітала до нас листопадами!
#492 в Різне
#41 в Поезія
#813 в Сучасна проза
Відредаговано: 26.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
