В потоках вічних стихій

У хащах

У хащах

 

У хащах густих, "непрохідних доріг",

Люди ходять у пошуках щастя,

У кожного власний є оберіг,

Та "двері" не відчинені навстіж!

 

Шляхи далеко заводять - їх цілий каскад,

Заплющивши очі шукаємо "мед",

Ніхто не бажає повертатись назад,

А "сліпо" і стрімко рветься вперед!

 

Щоб зробити крок до майбутнього,

Іноді потрібно назад відступити,

Залишити все в спогадах - між незабутнього,

З новими силами на дорогу ступити!

 

В "непрохідних" життєвих заторах,

Немає істини, не знаходиться правди,

Дні проходять в звичних повторах,

Хтось залишається там назавжди!

 

Відгомін життя лиш несеться гущавиною,

Його, там не видно - ним, там не пахне,

Люди, що вже бродять ясною галявиною,

Відступили, щоб не розчаруватись завчасно!

 

Немає сенсу "битись об стінку",

Потрібно жваво перегорнути сторінку!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше