В потоках вічних стихій
Життєва абстракція
Життєва абстракція
Життя іноді стає абстракцією,
Чи інколи виходить із неї,
Під керівництвом твоєї редакції,
З'являються нові думки та ідеї!
День стає різнобарвним чи монотонним,
Все залежить від твоєї уяви,
Буває: відчуваєш себе саркофагом бетонним,
Й думки, не бачать світла яскравого!
Постійне існування у світі абстракції,
Дозволяє відволіктися від всього,
Мозок не обчислює "складні операції",
Й тимчасово не потрібно нічого!
Все в кольорах - життя навіжене,
Абстрагуючись - на мить "перевтілюємось",
Переходимо від простого в скажене,
Чудово: на мить таки змінюємось!
Світ, не був би таким - жваво-яскравим,
Без абстракцій, думок та мрій,
Місяць іноді з'являвся б кривавим,
Лиш моментами в уяві твоїй!
Коли життя стає монотонним,
Зникають думки - немає реакцій,
Не мріємо, не раді всім "постороннім",
Чекаємо перехід в "стан абстракцій"!
Отримавши повністю свою сатисфакцію,
Немає сенсу покидати "життєву абстракцію"!
#492 в Різне
#41 в Поезія
#813 в Сучасна проза
Відредаговано: 26.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
