В потоках вічних стихій
Осіння рапсодія
Осіння рапсодія
Витончена осіння рапсодія,
"Ставить на місце" життєву пародію,
Думки робить чистими, тіло спокійним,
Саме тепер почуваємось вільними!
День, що пронизаний легким холодком,
Приводить до тями - не є дріб'язковим,
Відчуття легкості в туманах осінніх,
Збирає докупи нас, між безлічі змінних!
Ніч, яка насичена осінньою вродою,
Залишається в пам'яті за нашою згодою,
Прохолода та чисте зоряне небо,
Нам більшого щастя й не треба!
Листя дерев - різнобарвне й яскраве,
Формує картину з куточків уяви,
Лиш холод, змушує піти від краси,
Хоча ми його не просили!
Осінь "приборкала" нас чарівністю,
Відходить усе, що межує з наївністю,
Кольори осені потихеньку згасатимуть,
Погляди, їх ще довго шукатимуть!
Милуючись осінню кожного разу,
Не потрібно поринати в фантазії,
Все залишається в пам'яті, все,
Наступна пора, теж щось принесе!
#492 в Різне
#41 в Поезія
#813 в Сучасна проза
Відредаговано: 26.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
