В потоках вічних стихій
Панування осені
Панування осені
Хороший настрій потихеньку згасав,
Літо йшло в небуття, крок за кроком,
Холод сочився, як той ,,вовкодав'',
Що полював на тепло, рік за роком!
Ілюзії й мрії, просочені ніжно теплом,
Згасали у спогадах літних,
Відходив в минуле ,,пекельний синдром'',
Все мінялося на осінньо-привітне!
Теплі спогади ховалися надто глибоко,
Щоб їх, не торкнулася осіння печаль,
Поки ми, йшли навпростець з легким шоком,
Коли природа скидала осінню вуаль!
Коридором останніх сонячних днів,
Без поспіху ,,пробивалися'' далі,
Уява бентежила - мозок наш шаленів,
Наші очі, вдивлялись в пророчі скрижалі!
Хрускотом листя, що було під ногами,
Ми отримали ,,сигнал осіннього соло'',
Очі звикали до сезонно-кольорової гами,
Поки звуки осені лунали навколо!
Чистим подихом в золотавому дні,
Починалось сезонне вітання,
Думки перетворювались з літніх в складні,
Осінь розпочинала своє панування!
#493 в Різне
#42 в Поезія
#815 в Сучасна проза
Відредаговано: 26.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
