В потоках вічних стихій
Кольори природи
Кольори природи
Золотаве пшеничне поле,
Заворожує очі - ,,гріє'' думки,
Серця, більш не пронизані болем,
Життя створює нові виклики!
Сріблясті хмарки й водяні відблиски,
Зачаровують свідомість, бентежать,
Ніби, це наш тихий прихисток,
Буремні дні сюди не належать!
Бірюзові спокійні хвилі,
В очах завмирають, в уяві,
Незважаючи на пройдені милі,
В баченні цього - багато емоцій яскравих!
Синє небо переносить до мрій,
Тіло спокійне - очі вп'ялись у вись,
У середовищі, коли немає стихій,
Чисті думки тільки з'явились!
Навіть в чорному й сірому,
Багато цікавих фрагментів,
До останнього, ми всі віримо,
У значимість даних моментів!
Не важливо: де ми сьогодні й навіщо,
Уяву збурюють сни, що здавалися віщими!
#492 в Різне
#41 в Поезія
#813 в Сучасна проза
Відредаговано: 26.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
