В потоках вічних стихій
Лісовими стежинами
Лісовими стежинами
Бродячи лісовими стежинами,
Роздуми штовхають до насолоди,
Немов ми між стальними пружинами,
Поміж краси, посеред природи!
В гущі дерев, в напрямку просвіту,
Чистий розум знаходить свій шлях,
Зазвичай, сюди приходимо вдосвіта,
Загадковість прилипає до нас, як реп'ях!
Тихий подих вітру, шепіт кущів,
Підводять до гармонії повної,
Ходячи втомленими посеред дощів,
Серце пришвидшується від краси невимовної!
Спів пташок та ,,дерев'яні скрипіння'',
Надихають на шалені пригоди,
Яскраві думки чи шалені видіння,
Насичують нас, попри примхи погоди!
Неймовірні запахи, що снуються навколо,
Мають свій лікувальний ефект, щоразу,
Більше не будемо надто кволими,
Та не будемо боротись зі сказом!
Лісові мавки, як завжди чарівні,
Водять нас стежинами щастя,
Час від часу, з'являються нові видіння,
На природі, де більше не скуті зап'ястя!
#526 в Різне
#44 в Поезія
#842 в Сучасна проза
Відредаговано: 26.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
