В потоках вічних стихій
Вади життя
Вади життя
Він бачив - вона не бачила,
Доля їх не пробачила,
Вона чула - він не чув,
Куди вітер кохання подув!
Вони сміялися - інші ні,
Так пролітали нестерпні дні,
Їх це влаштовувало - других не дуже,
Треті почувалися зовсім байдужими!
Всі чекали - хтось рухався далі,
Життя повне радощів й жалю,
Одні милувалися днями - інші годинами,
Буття розділилося між частинами!
Дехто втікав - невгамовний все гнався,
Ніхто з них, так і не здався,
Ті, хто довго стояли на місці,
Губилися в чеканнях мов в сітці!
Люди жили - люди таки існували,
Обидвоє: буденність свою маскували,
В хвилях спокою чи істерики,
Снувались все більше холерики!
Життя йшло - життя бігло,
Одні робили добро - інші підло,
Серед контрастів людських натур,
Ховалися звуки неземних сигнатур!
Він хотів - вона не бажала,
Буденність, щастю завжди заважала,
Вона знала - він боявся сказати,
Життю завжди буде щось заважати!
#493 в Різне
#42 в Поезія
#815 в Сучасна проза
Відредаговано: 26.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
