В потоках вічних стихій
Самотній ліхтар
Самотній ліхтар
Ніч "стелилась" по подвір'ях і вулицях,
Починалася "гра" снів та примар,
Все живе - одне до одного тулиться,
Лиш на дворі "самотній ліхтар"!
Темрява оповила все навкруги,
Цікаві сни навіював ,,завзятий казкар",
"Засинали" навіть поля та луги,
Промінчик світла "вичавлював дивний ліхтар"!
Тиша змінила, денний галас та шум,
Вона, примостила їх на жертовний вівтар,
Спаливши бентежність та сум,
Лиш "дозволила", щоб світився ліхтар!
Місто спало - спало село, спало все,
Тільки в тиші "біснувався" мольфар,
День прийдешній добро принесе,
А поки - "сміється веселий ліхтар"!
Сон: привітний, жахаючий, теплий, міцний,
Як незмінний "природній бунтар",
Світ широкий - буває доволі тісний,
Місця досить - "посміхається яскраво ліхтар"!
Ніч промайне - вона зміниться днем,
У світі шумних, невгамовних фанфар,
Поки ми чисте повітря вдихнемо,
Засинатиме й "дивовижно-яскравий ліхтар"!
#492 в Різне
#41 в Поезія
#813 в Сучасна проза
Відредаговано: 26.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
