В потоках вічних стихій
Наша цитадель
Наша цитадель
Цитадель добра тримає оборону востаннє,
Зло знову очолить невдале повстання,
У битві з переважаючим ворогом,
Серце битиме - душа зустрінеться з мороком!
Цитадель совісті стоїть на заваді,
Сумнівам, що ,,виїжджають'' на власній браваді,
В боях, за місце під сонцем палаючим,
Тіло тремтітиме - все буде здаватись жахаючим!
Цитадель справедливості стоятиме міцно,
Нерішучість опиратиметься досить епічно,
У баталіях сьогодення суворого,
Все, що жахає, називається ворогом!
Цитадель сміливості завжди непорушна,
Навіть, коли отримує постріли влучні,
В заворушеннях душевних щоранку,
Сміливість сприяє яскравим світанкам!
Цитадель рішучості ніколи не впаде,
Та бути готовими, ніяк не завадить,
У перипетіях шалених фантазій і мрій,
Рішучість дасть відсіч, закінчить двобій!
Цитадель, що охороняє наш спокій,
Непорушна, поки ми робимо кроки,
Серед людей, що нагадують скелі,
Бувають ті, хто збудував цитаделі!
#490 в Різне
#42 в Поезія
#812 в Сучасна проза
Відредаговано: 26.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
