В потоках вічних стихій
Зоряні емоції
Зоряні емоції
Незвичайний шарм зоряного неба,
Манить - більшого нам і не треба,
В туманностях Андромеди,
Із зірочок можна скласти ведмедів!
У сузір'ях чумацького шляху,
Комети літають між повного краху,
В протистояннях небесних тіл,
Шматочоку просторі десь полетів!
Між великої й малої ведмедиці,
Повна тиша - повністю завмерлі зіниці,
У насиченій зорями сфері небесній,
Дивні звуки - загадки такі інтересні!
В глибоких кратерах червоної планети,
В мріях - колись там розстеляти намети,
Поміж людських сподівань, чи то фарсу,
Очі блимають в напрямку Марсу!
Десь поблизу планети-гіганта,
Уява малює здоровенних Атлантів,
Всі готують революцію нашу культурну,
Та очі, спрямовані на кільця Сатурну!
Цікавість веде: далі Нептуна з Плутоном,
Це пов'язано з загадковим синдромом,
На темній стороні сусіднього Місяця,
Хотілося б собі, знайти трішки місця!
Між астероїдів, комет й радіації,
Зорі, що світять на межі грації,
Хода шляхом чумацьким, хоча би в уяві,
Захоплює! В емоції поринаєш яскраві!
#906 в Різне
#133 в Поезія
#1167 в Сучасна проза
Відредаговано: 26.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
