В потоках вічних стихій
В шармі осені
В шармі осені
Холод пронизує вечори та світанки,
Осінь, вже розставляє сіті - приманки,
В останніх подихах літа, що йде,
Кожен, шматочок тепла віднайде!
Прохолода навіює осінню печаль,
Все ширша та довша її магістраль,
Останні подихи літа, що йдуть,
Тебе ще зігріють, обов'язково знайдуть!
Сирість, тепер заходить у гості щоранку,
Іноді ввечері - та все ж, на світанку,
Завершальні сонячні ванни приймемо,
Від літа, все що бажали візьмемо!
Туман, все частіше накриває місцину,
Це доводить одне - час швидкоплинний,
Остаточні моменти радощів літа,
Допоможуть сказати - душа ще зігріта!
Листя потихеньку починає жовтіти,
В завершальній стадії неповторного літа,
Час невгамовний щосили біжить,
Закарбується в пам'яті, ця літня мить!
В осені - лиш одне попросимо,
Щоб не поспішала – ще походимо босими,
Потрібно сповна насолодитися літом,
Так не хочеться... Ми знову, як діти!
Осінь! Не поспішай - зачекай!
Тепло відпусти - про літо подбай,
Дні літні останні, не витрачаємо марно,
Нічого! Осінь теж сповнена шармом!
#492 в Різне
#41 в Поезія
#813 в Сучасна проза
Відредаговано: 26.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
