ій
Всесвіт подій – 2316
Команда – NATUA
• Ось ми і знову тут, на початку нової історії вже відомих чи недуже особистостей, де як по традиції головна героїня – Ася та ???, так стоп! А хто ще ? Вилетіло з голови так що доведеться нам разом дізнатися хто ця особистість.
Місто – Мікелія
Розділ перший
«Початок шляху»
• Був звичайний день наша головна героїня як завжди поралась в себе на городі вирощуючи їжу для того щоб пережити ще один тяжкий рік але вже коли Ася закінчила поратись в городі, до неї підійшов її батько
Тато – Асю підійди-но сюди
Ася – щось сталося татусю?
Тато – нажаль так, як ти вже могла помітити кожен рік нам живеться все складніше й складніше
Ася – це правда але до чого ти ведеш татусю ?
Тато – У нас маєток потребував те щоб ми видали тебе й за це вони нам будуть давати кошти в достатній кількості аби спокійно та комфортно проживати
Ася – Але татку а що буде зі мною ?
Тато – нажаль я не знаю, але якщо ми це не зробимо то в нас тебе силою заберуть.
Ася – але татку я не хочу покидати вас
Тато – Ась *стає на коліно* якщо ми не зробимо то тоді твоя мама може померти без цих коштів, та подумай про своїх молодших братика та сестричку
Ася - *глибокий вдих* тобто якщо я піду й здамся в Маєток то тоді матуся одужає?
Тато – скоріш за все так
Ася - *задумалась і вирішила* я згодна *тяжких видих*
Тато - *обнімає Асю з усією любов’ю* готуйся вже в вечері вони приїжджають
• Решту частину дня Ася була геть не своя вона просто ходила дивилася на свій дім на город і згадувала всі гарні моменти які були в неї з ними пов’язаними, її перші кроки, її перше посаджене зернятко в городі, веселі дні коли вона грала з молодшими братом та сестричкою, і ось вже почало вечоріти і з далеко почала виднітися кінна упряжка яка їхала за нею
Тато – Ти готова?
Ася – так тату
• Тато з родиною в останній раз попрощалися з Асею, а потім, з карети вийшла панянка з котячими вушками та запросила до карети нашу головну героїню після чого вони вирушили в подорож до маєтку який знаходився в місті «Ґілтія» до якого дорога триває 5 днів ось так і починається нове життя нашої героїні, і от що відбувалося в кареті …
Ася – емм… доброго дня тітонько
Неко жіночка служанка – привіт Асю, може ти хотіла щось запитати чи поговорити?
Ася - *Ася через скромність і стрес промовила лишень одну фразу – угу*
Неко жіночка служанка – що тебе цікавить Асю ?
Ася – так.. є одне, а як вас саме звати?
Неко жіночка служанка – мене звати ..
Неко жінка служанка – Вибачаюсь що не одразу представилася мене звати Ліа
Ася : приємно познайомитися Ліє
Служанка Лія : мені також дуже приємно познайомитися з вами Асю
Ася – приємно познайомитись.. але в мене ще одне запитання
Ліа – І яке ж ?
Ася – а що то за чолов’яга в кінці карети?
• В цей момент Ася та Ліа повернули голову в сторону чолов’яги який собі зі спокійним виразом обличчя сидів та читав якусь книгу
Ліа – а, так це наш колега дворецький його звати Сен він як і я з раси кішко людей
Ася – Але де його вушка та хвостик?
Ліа – його вушка під його циліндром а хвостик… *кхм* о а поглянь!
Ася – що там?
Ліа – От ми під’їжджаємо до одної із зупинок
Ася – зупинок? А скільки їх всього ще буде?
Ліа – нуу зараз поглянемо *щось бубонить бід свій носик* ага ну ще приблизно 2-3 зупинки а потім нам перейде ця пересісти на інший транспорт.
Ася – а на який?
Ліа – вибач але я не можу тобі сказати.. і запам’ятай 1 річь
Ася – яку?
Ліа – в усього є вуха та очі
Ася – і як це розуміти?
Ліа - колись зрозумієш
• Після цього вони і на далі розмовляли але більшій ступіні про всяку буденність, і робили вони це ще десь хвилин 20
Ліа – Асю поглянь а он і наша перша зупинка
Ася – а навіщо нам робити зупинки?
Ліа – ну коням теж потрібен відпочинок
Ася – зрозуміло
Ліа – до того ш потрібно поповнити деякі припаси
Ася – а це випадково не те місто?
• Вони обидві повернулися і глянули у віконце карети й побачили невеличке місто
Ліа – так це воно
Ася – а як це селище називається?
Ліа – а це невеличке місто називається Марсель
Ліа – чи не бажаєте ви прогулятись трохи ним ?
Ася – я то?
Ліа - а ви бачите ще когось?
Ася - а хіба ви не зверталися до містера Сена?
Сен – я повністю впевнений що ця не вихована кішка зверталася саме до вас пані
Ліа - *скрипучи зубами* це ти про мене блохастий?
Сен – давай тільки не при молодій пані
• Нашій молодій пані Асі на момент цього оповідання всього близько 13
років
Ліа – хоч в чомусь ти правий
Ася – вибачаюсь якщо здамся не увічливою, але мені здається що ви не дуже ладите між собою
Сен – вам не здається молода пані
Ліа – Сен от завжди ти такий безтактний
Ліа – а що до вашого спостереження молода пані, так в нас з Сеном є невеликі розбіги в наших поглядах
• Після цих слів всі хто сиділи в кареті відчули те що карета зупинилася
Ліа - *визирнувши з віконця карети* чому ми зупинилися кучере?
Кучер – чому-чому бо зупинка
Ліа – а чому ви не попередили ?
Кучер – я вам що повинен казати про свій кожен подих?
Ліа – ви хочете щоб я поставила 2 зірки?
Кучер – ні-ні-ні вибачаюся в наступний раз я вам обов’язково попереджу
Кучер - *бубонить собі під носа* дідькова система зірочок навіщо її взагалі ввели ?
Ліа – ти щось сказав?
Кучер – ні пані
Ася : Ліа можна тебе називати Лія ?
Відредаговано: 10.11.2024