Глава 69 Сліди невідомої битви.

Зала була заповнена різними речами, а точніше:на підлозі лежали зрізані дерева-велетні, які вони раніше бачили на іншій горі;якийсь метал;різноманітне каміння й інша всяка всячина.

Лежали вони дуже акуратно один біля одного, розділені невеликою ділянкою.

Також біля стін стояли, вже раніше бачені мандрівниками, статуї.Правда вони були набагато більші за своїх попередників.

На стелі був вигравійований малюнок двох гір-близнюків і землі навкруги, такі ж самі, що вони вже раніше споглядали в попередньому приміщенні.Хоча була і відмінність.А саме, на цьому малюнку було змальовано як якісь люди прибули до цих земель на човнах.

Чогось при погляді на них(цих людей) здавалося, що вони були чимось засмучені та пригнічені, особливо людина що вела їх.

Слід додати, що стиль написання цього малюнку був нікому невідомий і при цьому - досконалий.Навіть атлійці були приголомшені побаченим.

Що ще привернуло їхню увагу, так це те, що на підлозі, подекуди, можна було побачити рештки людей.Серед них були як імператорська охорона, так і чоловіки з попередньої експедиції та ще хтось невідомий, дуже схожий, по виявлених раніше в озерах обладунках, на людей з племені Гу.

Цікаве було те, і при цьому дуже жахливе, що їх наче хтось чи щось роздерло.Деякі скелети імператорської охорони й досі тримали мечі, наче намагаючись захиститись від чогось.Їхні щити лежали біля них чи далі, розколоті.

Невідомі люди, які можливо були з племені Гу, також тримали мечі, хоча краще сказати їхні залишки, бо було видно що билися вони з такою силою, що і мечі розколювалися, залишаючи лише руків'я.

Щодо людей з попередньої експедиції, то після перевірки виявилося, що вони тримали пістолети та автомати порожніми чи майже порожніми.А це доводило те, що вони до останнього з кимось чи чимось бились.

Також можна було побачити деякі тіла біля проходів.Так саме біля проходів, які були з різних боків стіни.Поки було невідомо куди саме вони вели.Хоча біля кожного з них на стіні був розписний камінь з такою ж позначкою, що вони раніше споглядали на вході та в середині приміщення, завдяки якому вони сюди й потрапили.

Вони(проходи) також мали нумерацію, хоча і не всі.Деякі з них замість нумерації мали значення, такі як-“спуск” чи “перехід”.На жаль Адам Мак не міг точно сказати, принаймні поки детально не обстежить їх.Щодо атлійського старця, то він, знову таки, просто мовчав.

-Подивіться, чогось деякі з цих статуй мають ушкодження,- зненацька промовив Хью, який на відмінно від інших пішов не роздивлятися проходи, а статуї.

Виявилося, що і справді статуї мали пошкодження.

Після детального обстеження було виявлено, що вони мали пошкодження від мечей і куль.

Чого саме наші мандрівники зробили такі висновки?Через те, що в деяких тріщинах було виявлено рештки цих самих мечей, дуже схожих на власність“племені Гу” і кулі від автоматів й пістолетів, це підтвердили поліціанти-охоронці.

Виникало питання, навіть якщо кулі й могли випадково потрапити в ці статуї, то як там опинилися рештки мечей?

-Жах, мені здається, що вони наче дивляться на мене,- знову додав Хью. Його слова налякали усіх. Кожен негайно ще раз поглянув на статуї.

-Це тобі лише ввижається,- коротко відповів професор Теренс Спейсі.- У страху очі великі. Продовжуймо оглядати інші місця.

Мандрівники розділилися на декілька груп.Дехто оглядав і досі цю залу, тоді як інші проходи з розписним каміння.Крім атлійського старця, який і досі споглядав малюнок на стелі та Волтера, який чогось долучився до нього.

Аж раптом всі почули…