Глава 67 Переміщення.

Зайшовши до приміщення, мандрівники побачили яке воно величезне.

На стінах були вигравійовані малюнки різних пейзажів, втому числі й двох гір-близнюків.

Але дещо в цьому малюнку було дивне.

А саме, не було на цих горах ні дерев, ні вже баченого ними раніше озера.

Вони були повністю пусті.

Землі навкруги гір були також якісь не ті, принаймні не такі як тепер.На малюнку вони були не понурим степом, на якому не існувало жодної тварини, а родючими землями, які були, просто таки, заселені різноманітною живністю.

Інколи наші мандрівники з величезною цікавістю розглядали цих тварин, оскільки деяких з них навіть вони не бачили на записах з історії.

Слід повернутися до двох гір-близнюків і додати, що чогось на другій горі, а саме на тій де вони зараз знаходилися, була ділянка, яка трохи випинала.Можливо це було через якісь порушення в стіні, де був нанесений малюнок.Поки це було складно встановити.

На підлозі лежала різноманітна стара кераміка, яка б дуже зацікавила будь-якого цінувача старовини, оскільки була незвичайною і безцінною.

Незвичайність полягала в тому, що не було відомо ні матеріал з якого її змайстрували, ні техніку її виготовлення.Навіть не дивлячись, можна було сказати, що вона була дуже старою, але збереглася так, ніби була виготовлена сьогодні. Через це її вартість навіть оцінити неможливо було.

Крім того, ця кераміка була також і дуже міцною.Це було доведено Хью Лайтом і його професором Адамам Маком.А саме сталося таке:коли вони заходили, то Хью несподівано перечепився через щось і почав падати на попереду рухаючогося...Адама Мака.Той звісно цього не очікував, не кажучи, що він навіть і не бачив насуваючогося лиха.Врешті-решт, Хью відбувся невеликим переляком, а професор гулею на голові, оскільки через цього “Чорного кота” також упав і при цьому вдарився нею об одну керамічну річ.Цікаво, що удар був досить сильним, але цій кераміці не було завдано жодної шкоди.

Також був прохід до п’яти кімнат.Цікаво, що ці кімнати були також пронумеровані.Але нумерація була якоюсь дивною.І йшла від 1/1 до 1/4, а в останній взагалі була 2-4.Хоча можливо, що професор Адам Мак десь допустив помилку у своєму перекладі.

Щодо старця, то він так і не промовив більше жодного слова, принаймні до землян.

Через деякий час сталося те чого всі найбільше боялися і остерігалися - двері зачинилися.

-І що тепер робити?- хтось з присутніх запитав.

-Чекати,- коротко відповів професор Теренс Спейсі.- Треба діяти дуже обережно.

-Мені здається, що ми рухаємося,- зненацька промовив один з атлійців.

-Так, ти правий,- підтвердив інший.

І ось двері відчинилися.Всі побачили, що прохід-коридор повністю змінився.

Було вирішено всім обережно вийти.

-Ми не будемо перевіряти інші кімнати?- запитав Томас.

-Поки ні.Спершу перевіримо куди саме ми потрапили,- відповів Теренс Спейсі.

Через деякий час було виявлено, що прохід-коридор і справді мав продовження, як і розповідалося в попередніх записах.

Також тут були статуї різних тварин, яких вони раніше вже споглядали на малюнку.Були вони різної величини та розмірів.Матеріал їхнього виготовлення був також невідомий.

Щось іншого, більш цікавого і нового, вони більше не виявили.

-Ми маємо продовжити подорож чи краще повернутися назад?- знову спитав схвильований Тревор Спенсер у професора Теренса Спейсі. Здавалося, що він наче папуга, адже як і той весь час повторяв одне і теж саме, але ні його, ні когось іншого цієї миті це не хвилювало.

-Ви так і не зрозуміли?Повернутися може бути не так легко,- відповів професор.

-Що ви маєте на увазі?- перелякано спитав Джонатан.- Ми що, не можемо повернутися?

-Якщо ми зайдемо назад, до цього приміщення, то невідомо куди потім потрапимо.Механізм роботи цих приміщень нам поки невідомий,- почав пояснювати професор.- Зараз дуже схоже, що ми перебуваємо в місці, куди раніше потрапили учень вченого і Бі Дао.

-Що ж тоді нам далі робити?- запитала трохи налякана Ліза.

-Рухатися уперед.Можливо десь тут знайдемо відповідь на питання - де ми і як звідси потім вибратися.Адже, якось звідси вийшов Бі Дао,- відповів спокійно Теренс Спейсі.- Але спочатку нам треба вирішити, як саме ми будемо тут рухатися, оскільки далі точно є пастки.