Глава 65 Заборонена територія - Дарк Гал.

-На одній з планет, де була залишена мова, що ми раніше мали змогу споглядати, було таке ж світло.Як я тільки-но розповів, воно було слабкіше,- повідав усім Адам Мак.

-Яке ім’я тієї планети?- зненацька запитав атлійський старець.

-Вок,- відповів Адам Мак.

-Не може бути!?- спантеличено вигукнув Хью.Здивований був не лише він, а й інші.- Хіба цю планету не нещодавно виявили?То коли це ви БЕЗ МЕНЕ встигли туди гайнути,- промовив він з образою в голосі.

-Я тоді входив до дослідницької групи,- не звертаючи уваги на свого помічника, продовжив свою розповідь професор.- Звісно нам дозволили приступити до праці лише після того, як планета була перевірена військами Галактичного союзу.До речі, саме вони й знайшли цю планету.Вона була досить віддалена від інших планет і дуже близько знаходилася до Забороненої території - Дарк Гал.

-Заборонена територія - Дарк Гал?- спитав хтось з охоронців-поліціантів.

-Не ганьби ти нас,- тихо промовив до цього поліціанта капітан Жу Хай.- Це основні знання, які розповідають ще в середній школі.Невже ти проспав коли розповідали про це?

-Нічого я не проспав.Просто трохи призабув,- відповів присоромлений поліціянт.

-Давайте я нагадаю, оскільки вже почав розповідати,- промовив Адам Мак.- Коли саме виникла ця територія нікому невідомо.Ця частина галактики настільки темна, що не можна побачити жодного промінчика світла.Найсміливіші вирушали туди на найкращих кораблях, але на жаль зв'язок з ними зникав щойно вони потрапляли на цю територію.Врешті-решт, вони й самі зникали навічно.Ніхто не знав і не знає чи досягли вони успіху в пошуках якихось інших цивілізацій.

Слід додати, що дехто вважає, що саме звідти походить ця дивна мова, яка була на розписному камінні.Звісно від цієї теорії дуже сильно відхрещуються прихильники інших рас, вважаючи, що саме їхні прабатьки були її виноходцями.І це не дивно, оскільки саме той хто доведе, що саме його предки були творцями цієї мови, таким чином, отримає статус великої цивілізації, й всі права на планети де було її знайдено.

Щоб ви розуміли, крім цієї мови на тих планетах було знайдено і дивовижні речі.Цими речами були різні технічні дива, наприклад цього світла.Звісно, коли вони були виявлені, більшість з них вже не працювало.Але зараз йде їхнє вивчення, через що деякі з них було полагоджено.

Та цивілізація справді була величною.

До речі, дехто вважає що на Дарк Гал чогось згасли всі зірки та сонця, і це є однією з причин чого там так темно.Звісно перевірити це не можливо.

Щодо назви, то ви вже зрозуміли чого вона так називається.

Дарк ГАЛ чи інша її назва - Темна Галактика.

Але повернімося до планети Вок.Саме військові Галактичного союзу випадково натрапили на неї.Кажуть, що це був їхній звичайний патруль, коли раптом хтось з них наче щось помітив.

Невідомо чи якось відбилось світло від зірок, що розташовані на нашому боці, чи був якийсь інший фактор, але виникла спроможність побачити цю планету.

Звісно військові спочатку не знали, що робити.А саме вирушити та перевірити, що це за планета така, чи намагатися повідомити Галактичний союз.

-А чому вони відразу не повідомили Галактичний союз?- хтось з присутніх з подивом запитав.

-Зв’язку не було, через що вони були такі невпевнені, що робити далі,- відповів професор.- Але все ж таки вони вирішили перевірити її.

На щастя прилади не перестали діяти.Вони змогли не лише перевірити планету, а й повернутися назад та повідомити про свою знахідку Галактичний союз.Той же, своєю чергою, направив туди один зі своїх флотів для повного обстеження цієї планети.

Життя там не було виявлено, як і небезпеки.І вже після цього нам було дозволено почати дослідження цієї планети.Тоді ж ми і знайшли це світло яскраво-червоного кольору.Нам це ще здалося якимось дивним і навіть лячним.

-А джерело?Ви виявили його?- запитала чогось схвильована атлійська дівчина.

-На жаль, ні.Як тільки ми випадково натрапили на це світло, а воно було в якихось спорудах, які були надто старими, нам було наказано Галактичним союзом залишити дослідження цієї планети.

-А що то були за споруди?- зацікавлено спитав юний професор Томас Свівт.

-Ну, я б їх змалював би, як споруди якогось аванпосту, хоча точно сказати дуже складно, оскільки час наклав свою руку на них.

-А чого про це невідомо іншим?- розгублено запитав представник влади Тревор Спенсер.- Я хочу сказати, що чую про це вперше.

-Галактичний союз не хотів про це афішувати, тому було наказано мовчати,- відповів Адам Мак.- Всій інформації про цю планету було надано статусу -“Таємно”.Я б теж не розповів би про це вам, якби не побачив це світло.

Щодо того, чого саме зараз було повідомлено про цю планету, то це через те, що якихось видатних відкриттів так і не було досягнуто, принаймні мені так повідомили знайомі, які залишилися і далі її досліджувати за наказом Галактичного союзу.А тому і надалі її приховувати не було приводу.

-Здається ми вже підходимо до дивних приміщень, про які згадувалося в записах,- промовив професор Теренс Спейсі.- Будьте дуже обережними.

Тим часом біля них відбувалася тиха розмова:

-Ви гадаєте, що це…- промовила не закінчивши своєї думки атлійська дівчина.

-Так,- коротко відповів атлійський старець.

-Невже Галактичний союз здогадався,- запитала вона.

-Вважаю, що їм поки ще невідомо.Принаймні на цей час,- відповів розмірковуючи старець.

…

-Давайте, покуштуйте,- промовив один з поліціянтів, залишених на поверхні з військовими,- гарантую, що ви такого ще не куштували у своєму житті.Це мій сімейний рецепт.

Він почав розливати по мисках добре пахучий суп, від запаху якого в роті починала текти слина.А смак його і взагалі не можна було описати.Поліціянти, які його куштували були дуже задоволені.

-Майк, я вважаю, що треба віднести трохи й нашим військовим,- промовив поліціянт, якого звали Томом.