Глава 63 Стародавній текст.

Розписне каміння на стіні було дивовижне.Невідомо як саме воно було туди прикріплено, але це справді була праця великого майстра.

Це каміння було наче утворене природним шляхом разом зі стіною, неначе частина гори.

Розміщення його було ще більш дивовижне, оскільки сполучаючись утворювало якийсь малюнок.

Але малюнок було не розібрати через відсутність частини розписного каміння.

В місці де воно мало б бути знаходилися велетенські отвори, а частина стіни, до якої воно було прикріплено, перебувала на підлозі, наче якийсь непотріб.

Стало зрозуміло, що це було зроблено імператорськими охоронцями Цінь Ши Хуан-ді, які були відправлені сюди в розвідку.Саме вони й принесли імператорові частину цього розписного каміння.

Слід сказати, що вони добре попрацювали в якості вандалів.

Всі з цікавістю розглядали знахідку.Особливо професор Адам Мак, який відразу розпочав переклад.

-Ви зможете його перекласти?- запитав з надією професор Теренс Спейсі.

-Так, але доведеться витратити деякий час,- відповів той.

-Тоді давайте поки добре роздивимося це місце і лише після перекладу вирушимо далі.

-А чому не відразу?- з нетерпінням одночасно запитали Хью Лайт і Томас Свівт.

-Попередні експедиції вже сюди приходили й ви знаєте, що з ними сталося.Тому ми маємо бути обережними та по можливості виявляти й вивчати будь-яку інформацію, що допоможе нам уникнути надалі небезпеки.Через що спочатку дізнаємося про зміст розписного каміння, а вже потім поміркуємо, як нам далі діяти.

З ним всі відразу погодилися і почали чекати на гарну новину від професора Адама Мака.

Пройшов деякий час.

-Все, я нарешті переклав,- промовив втомлений Адам Мак.

-І?- хтось з присутніх не витримав і спитав.

-Було дуже важко, довелося приєднати відсутнє розписне каміння за фото, яке ми раніше зробили(мається на увазі розписне каміння яке було разом з Сяо Янсі та на поверхні)…

-Не зволікай!

-Добре, добре.Тут йдеться про таке:“Тільки тому кому було дозволено може війти, інших же чекає далі небезпека ”.Також начебто згодом було додано:“Будьте обережними, трапилася…, зазнали краху.”

-Що саме трапилося?

-Мені важко сказати, оскільки я ще не бачив таких слів, тому тут може бути все що завгодно.

-Можливо ще спробуєте?- запитала Ліза Шейр.

-Навряд чи зможу,- коротко і з жалем в голосі промовив той.

-Тут написано:“…трапилася мутація зовнішнього чинника через малий крео, зазнали краху.”- зненацька долучився до розмови атлійський старець.

-Ви теж знаєте цю мову?- спитав здивований Адам Мак.

Але відповіді не було.Старець більше не звертав ні на кого своєї уваги, тому всі мали змиритися з цим.

-Як вважаєте, що це може значити?- спробував покращити ситуацію представник влади Тревор Спенсер.

-Важко сказати.Можливо цей зовнішній чинник - це вже відома нам інфекція.Але, що таке “крео”?- невпевнено промовив професор Теренс Спейсі.

На жаль Адам Мак чи хтось інший з мандрівників не зміг дати на це своєї відповіді.Щодо атлійського старця, то так і не стало відомо чи знає він щось про це, чи ні.Наполягати чи змушувати його ніхто з присутніх не мав права.Інші ж атлійці також не робили спроби запитувати у старця.

Також Томас Свівт виявив, що на цьому розписному камінні був…химеровірус.Стало зрозуміло яким чином в таборі Сяо Янсі й мабуть, генерала Мен Тяня він з’явився.Його принесли з собою імператорські охоронці, що тут побували в розвідці та забрали з собою частини розписного каміння, яке знаходилося на цій стіні.

-Що далі будемо робити?- спитав Тревор Спенсер.

-В нас не залишається вибору.Ми маємо продовжувати мандрівку,- відповів професор Теренс Спейсі.- Але нагадую, що всі мають бути обережними.Намагайтеся нічого зайвого не чіпати, особливо руками.Також увімкніть захисні пристрої, ми не можемо знати де ще може бути ця інфекція.

Мандрівники продовжили подорож рухаючись дорогою, яка раніше була ними виявлена.Лише Волтер оглянувся, щоб в останнє подивитися на розписне каміння.Йому чогось здавалося, що щось було дивне в цьому малюнку, який вони собою утворювали.Але що ж саме, він не міг поки збагнути.

Як раніше і писав учень вченого, спочатку було темно, хоча навіть і так можна було трохи бачити, але потім взагалі посвітлішало, хоча видимих джерел світла так і не було помітно.Але треба додати, що це світло було чогось яскраво-червоного кольору.

-Дивовижно!- зненацька промовив Адам Мак.- Я вже це колись бачив, хоча це світло було менш потужним.

-Де ви таке могли раніше бачити?- запитав представник верховної влади, який був дуже зацікавлений цим світлом, а точніше енергією, яка виробляла його.Вона просто не могла бути звичайною, оскільки навіть він не бачив раніше такого.

Слід зазначити, що Тревор Спенсер за своєї кар'єри побував з дипломатичною місією в багатьох місцях галактики, був ознайомлений з багатьма побутами й технічними прогресами різних рас.Саме тому його і приставили до атлійців.