Після двох годин огляду занедбаного табору стало зрозуміло, що в цьому місці не можливо було встановити інший.Тому мандрівники відійшли якомога далі від нього, і вже через деякий час знайшли безпечне місце, принаймні за вказівкою приладів.
Встановити тут табір багато часу не зайняло.Також були встановлені, на всяк випадок, межі де можна було ходити без захисного обладнання.Обстежити ж все це місце було не можливо, оскільки воно було за обсягом території просто величезним.
Мандрівники поділилися на групи й почали з новими силами оглядати цю загадкову територію.
Через декілька днів була отримана перша інформація.Було виявлене таке:
По-перше, більшість території під шаром землі мали попіл, тобто раніше тут була величезна пожежа чи навіть декілька пожеж.Після більш детального огляду підтвердилося, що все-таки, вогнище було розведено в декількох місцях і як змальовувалось в щоденнику, це було зроблено для спалення людей.Мабуть, це були воїни Цінь, які перші сюди прибули й також могли підхопити інфекцію.Для спалення могли використовувати все що тут знаходилося;
По-друге, Адам Мак знайшов інше розписне каміння.Воно було розкидано по різним місцям табору, але професорові вдалося зібрати всі частини, звісно дотримуючись техніки безпеки, оскільки на цьому розписному камінні також було виявлено химеровірус.
На щастя Адам Мак згадав де до цього бачив таку мову.Раніше він не зміг би сказати, що це вона, але не тепер, коли всі частини були поєднані…
ЇЇ інколи знаходили на різноманітних планетах.Було встановлена, що це була мова якоїсь давньої цивілізації.Деякі раси навіть розповідали, що це колись була їхня мова, але підтвердження цього надати на жаль і досі не мали змоги.Нещодавно такі ж записи були знайдені на планеті під назвою Вок.На цій планеті не існувало жодної розумної істоти.Але якимось чином опинився запис цією мовою.Після першого з нею знайомства, раси почали її вивчати, і при цьому досягли деякого результату.Адам Мак якраз і входив в число тих, хто вивчав її.Тому поєднавши розписне каміння і справді виник запис цією мовою.Лише виникло питання, як тут, на Землі, ця мова взагалі з’явилась?Професор продовжив працювати над перекладом.
По-третє, було виявлено озеро, про яке змальовувалося в щоденнику.Після вже побаченого, мандрівники з обережністю підійшли до нього.Виявилося, що озеро дуже прозоре, але при цьому і дуже небезпечне.З одного боку вода була дуже гарячою, з іншого - дуже холодною.Щоб більше була зрозуміла його температура, то можна описати її так:якщо людина пірне в воду де температура гаряча, то моментально отримає смертельні опіки чи навіть зготується;якщо пірне в воду де температура холодна, то негайно отримає смертельне обмороження чи навіть перетвориться в крижану скульптуру.Це пояснювалось тим, що в цьому місці, мабуть, було два внутрішніх джерела.Але цікавіше було виявлено трохи згодом.
Посередині, між гарячою і холодною водою, було виявлено ділянку з нормальною температурою.Тобто гаряча і холодна вода якимось чином, можливо через течію, в якомусь місці, поєднувалась і як результат виникло таке явище.
Дослідження цього тривало.
Також було підтверджено, що є шлях на гору, але як і було описано в щоденнику Сяо Янсі, рухатися там було майже не можливо через нестачу повітря.А в якомусь місці й взагалі воно зникало.
На щастя, про це дізналися атлійці.Чому на щастя?Бо їхні тіла мали змогу краще переносити такі зміни й навіть залишатися на деякий час без повітря.Крім того, допоміг і захисний прилад, який на деякий час міг надавати повітря, перетворюючи в кисень інші навколишні гази.На жаль через високі витрати енергії, прилад працював недовго.
Таким чином вони й уникнули лиха.Тому, мабуть, там не могло нічого існувати, оскільки попередня експедиція навряд чи мала якесь обладнання для проходження цієї небезпечної ділянки.Хоча перевірити це також можна було б.Але для цього попередній захисний прилад не підходив.Для цього треба було залучити інший прилад, більш потужний, який вони також взяли з собою.
До речі, атлійці там бачили скелетів, які колись були охоронцями з попередньої експедиції.Мабуть, вони померли там від нестачі повітря.
Виникало інше питання, а де тоді прохід що вів далі, який раніше виявила попередня експедиція?Відповіді поки не було знайдено.
На одній з частин гори було виявлено напис, про який вже згадував Сяо Янсі.
З цікавого, що ще було знайдено, так це - скелет генерала Мен Тяня.Він залишився під залишками одного з наметів.
В щоденнику була написана правда, він раніше був ще тим велетнем, принаймні скелет його був такий.
Шкода лише, що на відмінно від експедиції Сяо Янсі, наші мандрівники змогли побачити лише скелета генерала Мен Тяня, а не його риси обличчя і його тіло, яке ще було збережено до і при відкритті його поховання.
Щодо його обладунку, то він так і залишився на скелеті.Його ж меч було знайдено на землі в іншому наметі, якщо його ще можна було так назвати, оскільки від намету майже нічого не залишилося.Він був більше за інші ушкоджений.Там також було помітно, що хтось навмисно розкидав речі.Мабуть, це були люди, які повернулися після зради Блека.
А ще було знайдено…зниклу четверту дощечку, яка лежала в руці одного зі скелетів.Також під ним лежала маленька залізна коробка.В ній знаходилися якісь записи.У самого ж скелета було виявлено гаманець, в якому була банківська картка на ім’я…Бі Дао.