Глава 45 Третя дощечка-Пошук безсмертя-частина друга.

Вони попросили у нас допомоги.В той час на них напали царства Чу і Шу.Крім того, ці ж царства були в союзі один з одним.

Щоб було зрозуміло, царство Чу мало досить велику територію, яка була ще й багатою.Але через це всі царства і хотіли їхні землі.Тому царство Чу мало досить велике військо.На жаль залучити його повністю, наприклад при нападі на плем’я Гу, вони не мали змоги, оскільки треба було також захищати і їхні границі від інших царств.

Щодо царства Шу, то землі там були не такі родючі та багаті як в царстві Чу, але воїни там були люті.Взагалі відомостей про це царство Шу було знайдено замало, а саме коли і як воно виникло.Предками людей які там мешкали були варвари.Ці варвари були відомі своєю люттю і силою.Мабуть, це і передалося у спадок їхнім нащадкам, через що воїни Шу були відомі своєю потужністю і силою навіть дотепер.Особливо цінувались їхні елітні війська які оберігали царську родину.

Щодо об’єднання царства Чу і Шу, то таке часто траплялось серед царств цієї епохи.Робилося це щоб:битися з більш сильним царством;чи мінімізувати свої втрати в битві з якимось іншим царством;чи щоб інше царство не захотіло відкусити й собі шматок від переможеного царства;чи скористатися часом і нагодою, щоб напасти якраз на царство, що перше затіяло війну з іншим царством, і при цьому могло зазнати величезних втрат;і так далі...

Плем’я Гу не мало шансів без сторонньої допомоги.

Звісно надана допомога була б не безкоштовною.Тоді я ще не знав, що вони пообіцяли Імператору, але він відразу відрядив армію в царство Шу, тим самим зменшивши натиск на плем’я Гу.

Також генерал Мен Тянь, за наказом Цінь Ши Хуан-ді, разом з частиною імперської гвардії кудись відправився.

Згодом прийшли відомості про велику битву племені Гу проти царств Чу і Шу.

Виявляється, поки наша армія билася з армією царства Шу на їхній території, ті все-таки, знайшли змогу відправити допомогу царству Чу у вигляді їхнього спеціального елітного війська, який дотепер займався лише охороною їхньої царської родини.В це військо набиралися справді люті воїни, які заздалегідь проходили добру підготовку.

Отже, результат великої битви був дуже сумним, особливо для племені Гу.Всі вони загинули на полі бою.Щоб ви розуміли, в племені Гу як чоловіки, так і жінки вміли битися.Чоловіків за виглядом можна було назвати “ведмедями”, а жінок - “рисями”.Спитаєте чому саме “ведмедями”, бо вони були такі ж схожі по зросту й силі як і ті.Щодо жінок, то в них точність, блискучість і лють, як у рисів.Мабуть, вони стали такими через жорсткі умови проживання на своїй землі.

Тому в тій битві загинули як чоловіки, так і жінки.Щодо дітей їхнього племені, то про це нікому й досі не відомо, а саме, що ж з ними сталося.Можливо їх кудись відвели перед битвою.А можливо, коли плем’я Гу вже бачило, що битва програна, то вирішило не віддавати своїх дітей в рабство.Все-таки, вони були гордим народом.І тому дітей могли…

Але і для царств Чу і Шу перемога також коштувала дуже великої вартості.Майже все спеціальне елітне військо царства Чу було знищено.Найбільші втрати були у царства Шу.Майже кожен другий воїн їхнього війська загинув.Щоб ви розуміли, на цю війну вони відправили майже всю свою армію, звісно крім тих хто охороняв їхні границі.Тобто, вони відправили 4/5 воїнів свого війська з яких:загинуло більше ніж 2/5 воїнів цього війська, поранено було десь 1/5 воїнів.Тому кількість померлих справді була величезною.

Кількість загиблих з двох сторін взагалі не можливо було підрахувати.Земля та озера в тих місцях стали червоними від крові яка була там пролита.Куди б не поглянь, повсюди знаходилися бездиханні тіла.Мені це точно відомо, бо я самостійно відвідував ті місця.Це було жахливо.Навіть загартовані воїни не витримували після побаченого.Це була не битва, а жорстока м'ясорубка.

На полі битви можна було помітити як нестримно билися люди з племені Гу.Кожен їхній воїн, неважливо чоловік це чи жінка, забирав з собою на той світ декількох ворожих воїнів.

Що ж далі було?Плем’я Гу припинило своє існування.Їхня територія була поділена між царством Чу і Шу.Наше царство уклало мир з ними, оскільки далі продовжувати війну не мало сенсу.Крім того, цим могли скористатися інші царства і вже напасти на нас.Тоді наше царство було ще заслабким, щоб дозволити це.

Щодо царств Чу і Шу, то в них були такі ж думки, особливо після таких втрат.

Також через втрати які зазнали царства Чу і Шу, а особливо той факт, що їхні війська були слабкіші за воїнів племені Гу і перемога стала можливою лише за допомогою кількості воїнів обох царств.Правителі цих царств не могли дозволити, щоб чутки про це розповсюджувалися, бо це мало б негативні наслідки, як для теперішнього, так і майбутнього їхніх царств.Тому вони вирішили знищити всі згадки про плем’я Гу.І їм це вдалося.

Навіть в нашому царстві ”їхніми шпигунами” були знищені всі записи про плем’я Гу.

(Раніше, у своїх працях, цей вчений цього не писав, але дещо дивне було в знищені цими “шпигунами” всіх записів в нашій країні.А точніше, наш Імператор взагалі ніяк не відреагував на таку подію.Тоді як має “трохи запальний” характер, тому зазвичай такого не пробачав нікому і ніколи.Крім того, навіть в інших царствах, інші правителі, коли в них також це трапилося, віддали наказ про полювання на цих же шпигунів.

Підтвердження своїх здогадів цей вчений отримав трохи пізніше, але про це згодом.)

Звісно царству Чу і Шу повністю не вдалося знищити згадки про плем’я Гу, чи їхню битву з ним, оскільки перекази дуже швидко про це розповсюджувалися.Можливо навіть до цього доклали руку інші царства.

Також чогось розповсюджувались чутки, наче наше царство Цінь воювало з царством Чу і плем’ям Гу.Так, зрозуміло чого виникли чутки про війну з царством Чу, але чого з племенем Гу?Відповідь для цього вченого була поки невідома.І в цих випадках, Імператор також ніяк не відреагував.