Глава 41 Перша дощечка - Бачити початок, але не кінець.

Цього вченого звати Сяхоу Ці.
Цей вчений вже дуже старий(звертається так до себе, бо ті часи так належало).Він бачив дуже багато всього в житті.
Але найвеличніше чому він став свідком, було - об’єднання всієї Піднебесної.
Цьому вченому випала нагода бачити це своїми власними очима, оскільки він весь час перебував зі своїм Володарем.Описав ці події у своїх працях.
Вчений також запевняє, що ця історія правдива і сподівається в майбутньому його праця зможе дати відповідь на запитання наступного покоління:який насправді був наш Імператор;як він об’єднав наші землі, припинивши нарешті кроваві війни;яку ціну він за це заплатив і багато іншої інформації.
Лише сподіваюсь, щоб час не знищив їх.
Звісно це тільки початок великої імперії, а не кінець.
Врешті-решт, вік дає о собі знати.Тому цей вчений в майбутньому не зможе дізнатися, а потім і повідати всім іншим про те, до якої саме величі змогла дійти наша велика імперія.Але знаю точно, що більш великої імперії вже на світі не існуватиме.
Як якось промовив Імператор:”Заснована Нами династія Цінь, планує володіти Піднебесною впродовж 10 тисяч поколінь!”, а тому цей вчений не просто вірить, але і знає, що імперія буде існувати впродовж цих 10 тисяч поколінь, оскільки його Величність завжди здійснює замислене.
Отже, це коротке оповідання, цей слуга написав на випадок, якщо попередні його праці якимось чином зникнуть в бурхливому часі, щоб повідати про Найвеличнішого з імператорів і трохи про цього незначного вченого.
Я народився в родині, яка не була ні бідною, ні заможною.В мене був один старший брат, якого звали Сяхоу Зі й одна молодша сестра, яку звали Сяхоу Лі.
Батька звали Сяхоу Ся.Він був писарем місцевого вельможі міста в провінції Аньхой.Мати поралась по господарству.ЇЇ ім’я було Янь Юй.
Наша родина мала змогу дозволити собі наше навчання.Тому ми з братом поступили в місцеву школу.Там якось мене помітив один з приїжджих вчених.Він взяв мене собі в учні.
Як потім з’ясувалось, він був придворним з царства Цінь.Разом з цим вченим я помандрував до палацу, залишивши родину.Тоді я ще не відав, що більше ніколи їх не побачу.
Пробувши в палаці п’ять років, я багато чого навчився.
Але і там я не залишився.Мене відправили в царство Чжао, де я мав слугувати юному принцу Їн Чжену.Тоді я навіть не уявляв собі яких висот він досягне.
До його тринадцятиліття, ми були в царстві Чжао.Цей період був тяжким для принца.Володар тоді мав низький статус у Чжао, що давало привід для принизливого й образливого ставлення до нього з боку чжаоської знаті.Але він дуже стримано все терпів.
Я ж чим міг, тим і допомагав йому.Звичайно тоді великої допомоги я йому не міг запропонувати, бо такої й сам не мав.
Також я тоді помітив, що хоч Володар і був юний, але дуже розумний.
Врешті-решт, ми повернулися до царства Цінь.Тоді я й отримав звістку про мою сім’ю.На моє місто був напад.Мій батько був серед оборонців, де і пав від ворожої стріли.Сестра і мати…Щодо брата, то, на жаль, про його долю так і не дізнався.Був він тоді в місті чи ні, невідомо.Але мій Володар пообіцяв мені, що в майбутньому спробує знайти відомості про нього.
У 247 році до н.е. в віці 13 років, Володар став ціньським правителем, відразу після смерті свого батька - Чжуансян-вана.
Чжуансян-ван правив менш ніж три роки та помер у 247 році до н.е. у віці 35 років.Є припущення, що його вбив Люй Бувей.Але доказів цього, на жаль, так і не знайшли.
Також є припущення, що до цього міг докласти руку хтось з іншого царства.Це можливо, оскільки Чжуансян-ван продовжував політику свого діда Чжаося-вана, організовуючи загарбницькі походи на царства Хань, Вей і Чжао.Війни вели генерали Мен Ао і Ван Ци.Йому вдалося розширити царство Цінь у провінції Хенань на північ, зайнявши Тайюань.
Натомість до 21 року Володар вважався неповнолітнім, а всіма справами керував Люй Бувей як регент і перший міністр.Наш майбутній Імператор увібрав популярну на той час тоталітарну ідеологію легізму, найяскравішим представником якого був Хань Фей.
Державний устрій царства Цінь визначали потужна воєнна машина і численна бюрократія.
Держава Цінь була наймогутнішою в Піднебесній.
Все прямувало до об'єднання Піднебесної на чолі з нашою династією.Проте, хоча Цінь і значно розширила свої володіння шляхом захоплення територій інших царств, вони ще залишалися досить сильними.
У 241 до н.е. царства Вей, Хань, Чжао і Чу уклали проти Цінь новий військовий союз, але і їх об'єднані війська також зазнали поразки.Нам, цінцям, також протистояли ще Янь і Ці - тобто шість царств, всі інші загинули в ході міжусобних воєн.
Володар справді тоді проявив себе як найвеличнішого генія.Також він тоді всім довів, що є незвичайним правителем.
У 238 до н.е., коли Володар Їн Чжен зійшов на ціньський престол, йому вдалося розбити всіх ворогів поодинці, захоплюючи одну територію за іншою протягом сімнадцятирічних безперервних воєн.У 32 роки він заволодів тим князівством, у якому народився.
Кожну захоплену столицю він наказував знищувати.
У 221 до н.е. Цінь захопило останнє самостійне царство - Ці на Шаньдунському півострові, Їн Чжен у 39 років вперше в історії об'єднав всю Піднебесну.
Нарешті Володар отримав титул Цінь Ши Хуан-ді.
Я ж став одним з його радників і головним вченим-істориком, який мав закарбувати в історії велич нашого Імператора, щоб спогади про його ніколи не згасли й вели наступне покоління до перемог.
Всі його рішення і дії я змалював у своїх працях.

• Цінь Ши Хуан-ді буквально означає «імператор-основоположник династії Цінь».Старе найменування «ван», що перекладається як «монарх, князь, цар», було вже не прийнятним:з послабленням Чжоу титул вана девальвувався.До утворення нового титулу терміни хуан 皇 («володар, найясніший») і ді 帝 («імператор») застосовувалися окремо.

• Цінь Ши Хуан-ді помер під час поїздки, у пошуках легендарного Острова Безсмертя.Хроніки свідчать, що він загинув від ртутних пілюль, які мусили продовжити життя імператору.