В пошуках небезпечної реліквії:загублена експедиція.

Глава 37 Страховисько.

Наступив ранок.

Волтер тільки-но прокинувся.Він підіймався, як завжди, дуже рано, оскільки це вже стало його звичкою.В наметі крім нього ще були - Хью і Томас.Вони й досі дрімали.Від Хью навіть було чутно сильне хропіння наче від двигунів звездоліта.Мабуть, як би в цей момент десь проходив би якийсь звір, то почувши такі звуки, спочатку перехрестився б, а потім негайно втік би до свого барлогу.Але на щастя, тут не було звірів, але були…люди.

Як же всі дізналися про супер силу Хью Лайта.А було це так:

Дуже пізно вночі, коли всі міцно спали й тільки поліціанти несли вахту, раптом пролунало це - АХУХУМХУУУВУ.В цій безмежній темноті, в цьому безмежному і непрохідному, і в той самий час, досі тихому лісі, це справді звучало жахливо.

-Це, що таке(⊙ о ⊙)?- тихо і трохи налякано запитав один з вахтових в товариша.

-Мабуть, якийсь звір.

-Нам же казали, що тут нема ніяких звірів.

-Тобі буде краще якщо я скажу що це якесь страховисько?

-Ні.

-Тоді, це просто якась маленька і безпечна тваринка O (∩_∩) O.

-З таким акордом, хом'як чи що(⊙v⊙)?

В наметі професора Теренса Спейсі:

-Це, мабуть, привиди тих воїнів, які тут загинули в період Воюючих царств,- промовив блідий професор до представника верховної влади Тревора Спенсера.

-Ви що, в таке вірите?- запитав спантеличений Тревор.

-Так.І не таке буває.У своєму житті я, на жаль, багато чого бачив.

Після цих слів вже і представникові стало моторошно.

-Це мені лише здалося!Так, тільки здалося!- промовляв сам до себе під ковдрою Джонатан Айз.Як враз знову було чутно - АХУХУМХУУУВУ.Нерви Джонатана не витримали.- Не підходь до мене, ВОРДУЛАКО!ААА.Допоможіть,- закричав він, чим дуже налякав всіх інших в таборі.

В наметі Ліза разом з Кетрін Лейс зайняли оборонні позиції, озброївшись всім що тільки-но змогли знайти:

-Все, з’їв професора Джонатана Айза,- промовила Ліза.

-Чому гадаєш, що саме його?

-Я його бридкий голос завжди впізнаю.Йому фіні-ля-комедія,- підсумувала Ліза.

Інші поліціанти, які тільки-но прокинулися і зібралися разом, також вели розмову між собою, гадаючи, що ж саме це таке:

- Вже когось з’їли.

-Можливо і гірше.

-Що ти маєш на увазі?

-Можливо, але це тільки моє припущення, що це страховисько - самець, який шукає собі самку.

-І він її знайшов?Стоп.Голос чоловічий.

-Було темно.Додай до цього, що це страховисько могло тут бути одне дуже багато часу, ось і смаки змінилися.

-Здається це було з намету професора Джонатана Айза.

-Помолімося за нього.

-Так, щоб він пережив ці муки.

-Це не головне.

-Чому?

-Бо якщо він не задовольнить страховисько, то воно може перекинутися і на нас.

Тоді, ФАЙТИНГ(ВПЕРЕД ДО ПЕРЕМОГИ) ПРОФЕСОРЕ.Ми віримо вас.

-Але якщо професора не стане, тоді що?

-Нічого, там ще має бути професор Адам Мак.А він, як я вже чув, звик потрапляти в неймовірні халепи.Йому це буде як раз плюнути.

-Я взагалі то тут, з вами…- озвався зніяковілий професор Адам Мак.

АХУХУМХУУУВУ

-Десант!На вихід!- пролунало від лейтенанта Вульфа, який раптово прокинувшись, не зміг на якусь мить зрозуміти де він знаходиться.

-Спокійно, ми не на війні,- промовила до нього лейтенант Фоксі.

-А чого ж я тільки що чув рев двигунів десантного корабля?

-Це був не рев двигунів.Більше схоже, що хтось десь підриває вибухівку.

В наметі атлійців:

-Ви це чули?- запитав тільки-но забігши до намету атлійець.

-Так.Здається, що це був рев,- відповіла атлійська дівчина.

-Ви не помиляєтесь.Я вже раніше таке чув.Тоді я був новобранцем в нашій великій армії.Нам дали завдання висадитися на одній з планет.Там ми побачили дивовижних тварин.

-І що, це був рев якоїсь з тих тварин?

-Так.

-Тоді треба піти та перевірити.

-Ні, ні й ще раз, ні.Ці тварини стають дуже небезпечними коли їх потурбують.Навіть ми не могли з ними впоратися.А зараз, за ревом, здається, що ця тварина вже чогось люта,- висловився атлієць.

----

Таким чином весь табір і провів першу ніч в цьому загадковому місці.І лише на ранок, коли всі були з колами під очима, стало зрозуміло про дивовижну суперсилу Хью Лайта.

Спитаєте, чому Волтер і Томас не розповіли вночі всім про Хью?

Відповідь дуже проста.Томас коли почув це “гарчання”, спросоння якимсь чином опинився на верхівці одного дерева, не роздивившись, що саме його злякало.До ранку так і провисів там, бо боявся звідти злізти.Все більше і більше його лякали вигуки з табору.Десь тут бродило воно…

Щодо Волтера, то він прокинувся, подивився і знову заснув.Його цим не залякати.А попередити інших він якось не подумав, оскільки занурився в міцний сон.

----

Волтер збирався вийти з намету коли відчув, що щось не те.

Визирнувши, він побачив туман…




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше