Глава 34 Відгомін великої битви.

На світанку в таборі:

-Все, готові.Не хвилюйтеся, ми швидко перевіримо їх.Почнемо з найближчого,- промовив один з атлійських охоронців.

-Добре, але все-таки будьте обережні,- дала на останок вказівку атлійська дівчина.

В момент коли троє атлійських охоронців, які були вже одягнуті в спеціальне обладнання (заздалегідь було взяте в експедицію) і збиралися пірнути в найближче озеро, то почули, що хтось їм щось кричить услід.

Озирнувшись, вони побачили Томаса Свівта.

-Стійте.Не пірнайте,- кричав він їм.

-Чому?- байдуже запитав один з охоронців.

-Це може бути небезпечно.Я дещо там виявив за допомогою дронів,- негайно відповів юний професор.- Ви маєте це побачити.

Через деякий час всі були зібрані біля Томаса.Він увімкнув голографічне зображення, яке мало показувати якісь дані:

-Вчора коли я побачив ці озера, то щось мені почало підказувати, що вони не такі прості як здаються.Але, що саме з ними не те, тоді я ще не розумів.Це мене дуже заінтригувало.Після того, як я почав обстежувати одне з озер, виявив дещо цікаве і водночас жахливе.Перевіривши й інші, з'ясував що і там це є.

-Що саме ти знайшов?- не витримавши, хтось з присутніх запитав.

-Тіла,- відповів той.

-Які ще тіла?

-Тіла воїнів епохи Воюючих царств.Ще і добре збережені.

-Це як?

-Мабуть, вони сюди потрапили під час якоїсь битви з плем’ям Гу.По зображенню з дронів, я зміг з’ясувати, за допомогою їхнього вигляду, що тут є принаймні три різновиди військ.

Перші з царства Чу, другі з царства Шу.Причому воїни з царства Шу, згідно з виявленими обладунками, були елітними.

Раніше вже знаходилася така броня.

Істориками й археологами було підтверджено, що це були спеціальні елітні війська, які підпорядковувалися імперській сім’ї царства Шу.

Щодо останніх воїнів то, мабуть, вони належать загадковому племені Гу.Виходить перекази, які ходять народом, справжні.Це плем’я і справді існувало.

Шкода, раніше не було віднайдено жодних знахідок цього племені, крім переказів, які передавалися в історії від однієї людини до іншої.Мабуть, це результат праці тих хто їх знищив.

Але якщо поглянути на ці тіла і порівняти їхній опис з переказів, то ці воїни дуже схожі між собою.Всі вони дуже кремезні.На кожному їхньому тілі дуже багато поранень, а це вказує на те, що битва з ними була нелегкою і тривалою.Тобто за одного їхнього воїна протилежний бік мав віддати декілька своїх.Можливо через це тут і елітні війська царства Шу.

-Ти дуже багато про це знаєш,- промовила приємно здивована Ліза.

-Ні, більшість отриманої інформації з дронів я порівняв з електронною базою даних, а потім вже було зібрано результат…

-Так, але як ці воїни сюди потрапили й чому так добре збереглися?- перебив його представник верховної влади Тревор Спенсер.

-Як раніше я вже згадував, на тілах цих воїнів є поранення.А точніше смертельні поранення.Мабуть, в цій місцевості була велика битва між військами царств Чу, Шу і нашим загадковим плем'ям Гу.Під час битви деякі тіла полеглих могли потрапити в ці озера.Звісно це були не всі воїни.Можливо навіть ця велетенська територія степу була завалено тілами, оскільки озера розташовані на великій відстані один від одного, я ж перевірив поки тільки п’ять, більше часу не вистачило, але в кожному із них одне і те саме.Крім того, думаю якщо розкопати тут землю, то можливо знайдемо також рештки цієї битви.

Я також вважаю, що в щоденнику не помилилися щодо союзу царств Шу і ЧУ проти племені Гу.Принаймні так здається по зовнішньому вигляду загиблих.

Таким чином в ці озера і потрапили тіла воїнів епохи Воюючих царств.

Крім того, можливо саме переможець цієї битви й знищив всі відомості про це плем’я.

Щодо того як вони збереглися, то це я також зміг з’ясувати.Чесно кажучи, через це втратив декількох дронів, але все-таки з’ясував…- зробив він невелику зупинку.

-Ох ця молодь!Може нарешті розповіси все й відразу,- не витримав професор Теренс Спейсі.

-Добре, добре.Які ви нетерплячі.Я виявив, що температура цих озер дуже низька в порівняні з озерами іншої місцевості.Навіть занадто низька, а з глибиною стає ще нижчою.Чому це, поки не зрозумів.

Але, мабуть, саме через цю температуру їхні тіла так і збереглися.Дрони, що я використовував також почали там замерзати, таким чином й втратив декілька з них.Хоча можливо є ще якийсь фактор.На жаль поки ще не встановив.Для цього потрібно більше часу й краще обладнання.

Ви тільки уявіть собі, ми зможемо в такому вдосконаленому вигляді роздивитися воїнів, а через них побут двох царств і одного невідомого досі племені, які вже давно припинили своє існування,- схвильовано промовив Томас Свівт.

-Так, але зараз ми тримаємося іншого курсу,- промовив Теренс Спейсі.- Тому зробімо так, поки залишимо все як є, а потім, як завершимо цю подорож, повернемося.Звісно, вже краще підготовленими.

-Але…- невпевнено сказав засмучений Томас.

-Не хвилюйся!Ці озера тут вже стільки часу пробули з цими воїнами чекаючи нас і нікуди не ділися, то і ще трохи зможуть нас почекати,- почала його заспокоювати Кетрін Лейс.

Отже, всі погодилися залишити озера і продовжити подорож.

Але кожен почав гадати, що ще їх може очікувати надалі, коли вже на початку було зроблено таке відкриття.

…

Коли табір почав збиратися, біля одного з озер якраз проходив професор Адам Мак, зненацька перед ним звідкись з’явився Хью Лайт.В результаті професор послизнувся і ледь не впав в це озеро:

-Професоре, з вами все гаразд,- швидко до нього підбіг Хью і почав його підіймати.

-Ти, відпусти мене,- закричав на нього Адам Мак.

Хью був слухняним помічником, тому відразу й відпустив професора, та так, що той знову ледь не впав в озеро.

-От дідько, я звісно хотів побачити предків, але не таким же чином і не так швидко,- промовив наляканий Адам Мак.