Глава 31 Пригоди тільки розпочинаються, що ж нас чекає далі?

Було тяжко переводити щоденник, він погано зберігся і находився просто в жахливому стані, але все-таки їм це вдалося завдяки спільним зусиллям.

Зі змісту стало зрозуміло, подальша подорож буде ще більш небезпечною.

-Кожен має вирішити для себе, чи бажаєте йти далі, продовжуючи мандрівку в невідоме,- промовив професор Теренс Спейсі.

З ним погодився навіть представник верховної влади Тревор Спенсор.

-Ми прибули на Землю, щоб дізнатися більше про вашу культуру та історію на власні очі.Небезпека нас не лякає,- промовив один з атлійців.

-Я йду з вами,- додав професор Едвард Хард.

-Я теж вирушаю, не можу змарнувати такої нагоди,- висловився професор Теренс Спейсі.Він лише сподівався, що Ліза не піде за ним.Щодо небезпеки, то вона його не лякала.За своє життя він багато чого бачив і побував в таких ситуаціях, що і не змалювати звичайними словами.

-З вами,- промовив, як завжди коротко, але по змісту Волтер Файєр.

-Тоді і я…, я теж піду,- трохи невпевнено заговорила Ліза.

-Ти впевнена?- запитав у неї професор Теренс Спейсі.- Можливо ще подумай.

Ліза поглянувши спочатку на свого дідуся, а потім на Волтера, більш впевнено відповіла.- Так, я піду з вами.

Подивившись на те, як швидко відповіла Ліза, молодий професор Томас Свівт і собі промовив.- Що ж, я також з вами.

Мене також рахуйте,- додала Кетрін Лейс.

Джонатан Айз довго думав.

Він не хотів вирушати в цю мандрівку.

Чого взагалі ці бовдури хочуть туди піти замість комфортабельного ліжка і ресторану?

А ця Ліза…Сама перелякана, але все одно вирушає.Яка вона жалюгідна.

Навіть цей дурень - Волтер погодився піти.Та хто він такий, що ми маємо слухати його погодження.

Які всі вони бовдури, особливо ці атлійці.

Але я мушу погодитися в супроводі їх, адже я запевнив дядька, що не проґавлю такої нагоди.

В дорозі я продемонструю свої лідерські навички й тоді…,- розмірковував він.

-Я маю піти з вами, адже я обіцяв директорові нашої люблячої академії вас захищати та допомагати всім чим зможу,- промовив з яскравою посмішкою Джонатан Айз, демонструючи свою псевдо сміливість і відданість справі.

-Ми теж.Я і мій професор - Адам Мак, просто не можемо пропустити такі пригоди.Особливо професор, який знову чогось потрапив до лікарні.Тому, якщо він дізнається, що піде разом з вами, то вмить його стан покращиться.Він буде таким радий,- висловився за свого професора бадьорий Хью Лайт.

…

В той самий час в лікарні:

-Апчхи.Апчхи.Апчхи.Що це діється?- промовив про себе, з перев’язаною головою і дупою, професор Джонатан Айз.- Чхаю без перестанку, дупа почала свербіти, а ще й чогось зненацька сльози з очей пішли.Мабуть, алергія…

…

-Що ж, тоді вирішено.Ми всі вирушаємо,- сумно підсумував представник верховної влади Тревор Спенсер.

-Пригоди тільки розпочинаються, що ж нас чекає далі?- з цікавістю в погляді промовив Хью.

Волтера в цю мить турбувало це ж питання.Чомусь всі його відчуття волали про якусь небезпеку, наче це тільки початок чогось великого.

----

Хтось нам ледь все не зіпсував.Невже вони також шукають те що і ми?- спитала атлійка.

-Невідомо.Ми мусимо бути обережніші,- відповів старець.- Особливо з трьома людьми…

…

Тим часом десь в Сонячній системі хтось розмовляв з людиною зі Землі:

-Навіть якщо вони ще і не знають, що через нас виникла у 2019 році та небезпечна хвороба, то діставшись того місця можуть знайти докази нашої причетності.Тому вони мають там і залишитися.

-Але атлійці…

-Галактичний союз не стоятиме на місці при глобальному знищенні Земної цивілізації.

Інші…допустимі втрати,- промовила людина яка перебувала на одній з планет Сонячної системи.

Хто ж знав, що через стільки років будуть виявлені сліди тієї експедиції,-розмірковував він.- Ми вважали, що добре все приховали…

…

Десь на Землі спілкувалися між собою двоє чоловіків:

-Я відправлю найкращих людей.Вони виконають все як треба.

-Що ж, будемо сподіватись на це...

Кінець першої частини.