Глава 24 Події минулого - Знайдена мапа.

Продовжили підйом.
Мені здається чи вони справді звідкись знають шлях(теорія про мапу все більше підтверджується).
В місцевості де ми проходимо не настільки густий ліс.
З власного досвіду можу сказати, що раніше тут могли існувати чи перебувати люди, але у далекому минулому.Коли саме не можу сказати.

----
Дуже втомилися.
Вирішили відпочити.
Тільки зараз помітили, що почало вечоріти.Через густий і довгий ліс раніше цього було не помітно.Крім того, важкий підйом дає про себе знати, забуваємо навіть дивитися на годинник.
Встановили табір.

----
Цей ліс вночі дуже лячний.Наче щось тисне на розум.
----
Дев’ятий день.
Знову рушили.
Тяжко йти через раптово виниклий туман.

----
Це був жах.
Цей дурень…історик…бовдур повний…, вивів нас на крутий обрив.Через туман його було не помітно.
Загинуло декілька охоронців.
Трохи відступили назад.
----

Здається ми заблукали.
----
Було вирішено зупинитися і встановити табір поки не зникне туман.

----
Десятий день.
Туман не зникає, а навпаки посилюється.Взагалі не можна нічого бачити.
Це місце дуже жахливе.

----
Одинадцятий день.
Туман залишається.
Нерви не витримують.
Дехто з охорони вирішив спробувати дослідити місцевість.
Як не дивно, але їм дали на це дозвіл.
Семеро чоловіків відправилось в різні боки.

----
Ми почули, один за одним з різних боків, відчайдушні крики.Вони тривали не довго.
Ми зрозуміли, що їх більше не побачимо.
Я підсумував, за час подорожі вже загинуло шістнадцять людей з охорони, один мисливець за старовиною(думаю, що саме це з ним і сталося) і один археолог.
Я вважаю, що після того, як зникне туман треба негайно повертатися з цієї гори.

----
Не тільки я вважаю за доцільне повертатися, а навіть люди з охорони.Але людина яку ми мали супроводжувати відмовляється.Також стало зрозуміло, що повернутися буде не так легко.Це стало ясно після того, як дехто з наближених охоронців цієї людини дістав зброю.Крім того, історик повідомив про те, що тільки вони зможуть нас безпечно вивести звідси.
Тобто виходить, вони ціленаправлено кудись йдуть.
Можливо рішення погодитися на цю роботу було одним з найгірших в мому житті. Сподіваюсь, не останнім.

----
Всіх мисливців і археологів викликав до свого намету історик.Там була і ця людина разом з ще якимось двома, мабуть, з охорони.
Вони продемонстрували нам надруковану звідкись мапу.
Мені здається чи ця мапа…
Мої здогади підтвердив історик.Він розповів, що нещодавно на аукціоні була придбана ваза, але через нещасний випадок вона розбилася.Тоді й було виявлено на внутрішній поверхні якийсь малюнок.З'єднавши всі шматочки - виникла ця мапа.
Ми спитали, чого саме ця мапа, тобто куди вона веде?Але він відповів, що на жаль поки не відомо.Знає лише рік виготовлення - приблизно 210 до н. е.
Невідомо, як таке тоді виготовили майстри, але все-таки їм це вдалося зробити.
Наша задача - як тільки-но спаде туман, спробувати встановити місцевість звідки зможемо продовжити свою подорож.
Крім того, якщо ми дістанемося того місця змальованого на мапі, то, мабуть, там знайдемо величезні скарби, оскільки ніхто такі складнощі просто так не буде робити.Тому, кожен наприкінці отримає свою частку - запевнила нас та людина.
Всі були раді.Лише я відчував, що щось не так.Чогось вони недоговорювали нам.Чи це мені просто здається?
Я вирішив, від сьогодні буду потай писати в щоденнику(не знаю чи помічав хтось його раніше чи ні, оскільки я намагався його вести на одинці).Але краще так зробити, принаймні так підказував мені мій досвід.
Крім того, відновлю по пам’яті вже пройдений маршрут, а також буду змальовувати подальший.