Глава 16 Лікарня.

Провінція Ху на відмінно від інших провінцій була менш забудована.

За містом починалися величезний степ.

З полями, горами, лісами.

Пополудні в цю провінцію прибули наші мандрівники.

Їх зустріла місцева влада цієї провінції.

(Місцева влада поділялась також на:первину (головну, відповідаючу за всю провінцію) і другорядну (підпорядковану по місцевості цієї провінції)).

Представникам же місцевої влади Піднебесної, яка попередньо зустрічала їх, було наказано займатися своїми справами.Лише попередити місцеву провінціальну владу про приїзд гостей.І звісно забезпечити гостям захист.

Не чекаючи, вони вирушили в зазначену в інформації лікарню.

Хоча і багато часу пройшло, але лікарня збереглася.

Звісно вона була декілька разів відбудована й удосконалена.

Керівництво лікарні було попереджено про прибуття поважних гостей.

Хоча їх і не було попереджено навіщо ті прибувають, але підготувалися по максимуму.

Також до лікарні прибуло декілька відділів поліції.Безпека була посилена.

-Добрий день.Щасливий всіх бачити.Мене звати Шоу Ло, я директор цієї лікарні.До ваших послуг,- промовив трохи пухкенький чоловік в окулярах, років приблизно п'ятдесяти.

-Директоре, ми б хотіли десь відпочити, а також обговорити з вами щось,- промовив представник верховної влади.

-Так, звісно.Якщо ваша ласка, то пройдіть за мною,- відповів директор.

За кілька хвилин мандрівники сиділи в комфортабельному приміщені.

Мабуть, воно й існувало саме для таких випадків - для приймання шанованих гостей.

Представник верховної влади розповів директорові про те, що вони шукають інформацію про одну людину, яка можливо лікувалась в цій лікарні у 2019 році.

-Що ж, завдання не легке,- промовив директор після того, як вислухав представника.

-Чому не легке?- хтось запитав.

-Розумієте, дуже багато часу пройшло.Тому виявити інформацію буде дуже важко.

Сам же почав розмірковувати.

Він не міг розповісти представникові верховної влади, що навіть не знає де шукати цю інформацію, оскільки дуже багато часу пройшло і це перший раз за його працю в цій лікарні, коли хтось шукає таку інформацію…

-Мабуть, її можна знайти в архіві,- промовив невпевнено директор.- Якщо ви не проти, я самостійно вирушу перевірити.

-Що ж, добре.Але візьміть з собою мого помічника.

Патріку, підеш з директором і допоможеш.

Також можете мобілізувати поліцію, щоб вони вам допомогли.

Ми ж поки почекаймо,- надав вказівки представник верховної влади.

-Пробачте, але не швидше буде, якщо ми всі разом будемо шукати?- влучно запитав професор Теренс Спейсі.

Мушу погодитися з містером Тревором Спенсером, оскільки невідомо чи взагалі тут ця інформація,- відповів замість представника містер Лінь Гу.- Крім того, для вашої безпеки краще тут поки почекати.

Я перевірив, це приміщення дуже добре охороняється:на вході перед дверима і під вікнами охорона; вікна і стіни зроблені з такого матеріалу, що їх навіть не підірвати.

Звісно, наших шановних гостей нічим не злякати.Але, якщо ваша ласка, то ми попросимо вас дати нам обличчя.

-Згоден з містером Лінь Гу,- промовив представник верховної влади.

Він розумів, що з атлійцями не повинно статися нічого поганого, інакше йому кінець.

Представникам Атла нічого не залишалося, як погодитися.

Щодо всіх інших…їх навіть не питали.

Отже, директор лікарні Шоу Ло разом з Патріком Кеном і декількома поліціянтами вирушили до архіву.Директор також мобілізував деяких робітників лікарні на допомогу в пошуці.

Пройшла година, але звістки від них так і не було.

-Не турбуйтеся.Давайте ще трохи почекаємо, оскільки через велику кількість інформації пошуки можуть ускладнитися,- заспокоював всіх містер Лінь Гу.

До вбиральні відпросилася Кетрін Лейс.А через пару хвилин і Волтер Файєр, як він сказав:”Чай в цій країні дуже смачний, але його забагато”.

Звісно, провести їх зголосився містер Лінь Гу, щоб ті не заблукали.Але кожен з них відмовився.

Через декілька хвилин, Ліза також вирушила “попудрити носик”до вбиральної.

(ВІД АВТОРА - Мабуть, чай справді добрий, бо щоб стільки випити та ходити один за одним до вбиральні:) )

Пройшов якийсь час.

-ДОПОМОЖІТЬ!!!- почули крик всі присутні комфортабельної кімнати.