Глава 9 Подорож до Піднебесної.

Був ранок.Погода була гарною.Тиша охопила академію Шукачі старовини.Лише декілька людей було видно біля входу в академію.Оскільки атлійці не любили галасу, то було вирішено, що експедиція вирушить ранком і таємно.

Отже, на вході вже були представники академії Шукачі старовини, Мисливці за старовиною, Дослідники старовини та верховної влади.

Дослідники старовини направили в експедицію двох людей.

Першим, як не дивно, був вісімнадцятилітній юнак.Його звали Томасом Свівтом.Він був великим генієм.Кажуть, що вже в п’ятирічному віці він почав проявляти свою геніальність:міг розв’язувати складні задачі, а пам’ять взагалі була безмежною.У дванадцять років почав здобувати ступені в різних науках, в тому числі став професором археології в п’ятнадцять років.

Другою людиною була жінка.Їй було за сорок, але при цьому залишалася привабливою.Її звали Кетрін Лейс.Була відомим професором.Брала участь в багатьох археологічних експедиціях, в тому числі й на інших планетах.Робила доповідь на міжрасових конференціях.

Академія Дослідники старовини доклала великих зусиль, щоб їх найняти.І саме через них, директорові Джиму Кросу довелося використати всі свої зв’язки, щоб отримати змогу приймати атлійців.Адже в них був великий авторитет.

Академія Мисливці за старовиною відправила лише одну людину.

Це був чоловік, років шістдесяти чотирьох.Він був тихим.Про нього було відомо лише те, що його звали Едвард Хард і він був професором.Рідко відвідував свою академію.Але академія йому за це нічого не робила.Навпаки, директор поводився з ним дуже шанобливо.Іншої інформації не було.

Виникало питання, чого навіть верховна влада ніяк не відреагувала на внесення до експедиції цієї людини?Навіть більше, вони удавали, що нічого не помічають.

Щодо верховної влади, то від них було дві людини.Першого звали Тревором Спенсером.Він був високою людиною і при цьому пухлим.Другим був його помічник-Патрік Кен, такий собі звичайний службовець.

Всі чекали атлійців.Довго чекати не довелося і вони разом вирушило до космодрому.

На той час аеродромів не було.Їх замінили космодроми.Там кораблі поділялися на ті, які проходять великі та малі дистанції.Великі були чимось схожі всередині на потяги, там були навіть ліжка.Також поділялись на економ і бізнес-клас.В бізнес-класі, людина могла забронювати, відповідно від коштів, каюту з усіма умовами.Економ - звичайне купе.Відповідно до цього і послуги надавалися за класом.Пересувалися такі кораблі між планетами.

Кораблі малої дистанції були наземними кораблями.В середині чимось схожі на літаки(такі ж умови).

Прибувши до космодрому, експедиція без пригод сіла на корабель.

Умови корабля були шикарні.

Кожен сів на вибране ним місце.

Ліза хотіла запросити разом з нею сісти Волтера, але не встигла, бо той сів біля Хью.Замість цього з нею сів Джонатан:

-Лізо, як добре, що поряд з тобою вільне місце.Ця подорож буде веселою.Давай коли приїдемо, кудись сходимо.Розглянемо культуру цієї країни, можливо по веч…

Не встиг він закінчити, як його перервали.

-Це моє місце - промовила Кетрін Лейс.

Джонатан Айз хотів посперечатись, але вчасно згадав де він і з ким.Тому міг лише уступити місце.

На іншому місці Хью розмовляв з Волтером:

-Їдемо в якусь країну, шукати щось невідоме, тоді як на Воке ведуться в повному обсязі розкопки.Я чув, що раса, яка знайшла руїни дозволила й іншим расам Галактичного союзу приєднатися до них...

Так він і продовжував жалітися Волтерові.

Представники Атла сиділи окремо, всім своїм видом демонструючи, щоб їх не чіпали:

-Все йде за планом - промовила дівчина старцеві.

-Так, однак ми не повинні втрачати пильності - відповів він.- Я помітив, що інколи ти розглядала того юнака - поглядом показав старець на Волтера.- Він чимось тебе зацікавив чи розсердив?

-Ні те, ні інше.Лише чомусь здається, що я десь його бачила - промовила дівчина.Також їй здавалось, що він був якийсь не такий, але вона не могла це пояснити.

Подорож тривала понад годину з чимось, оскільки в ці часи кораблі могли літати дуже швидко.Пройшла мандрівка майже без пригод, крім випадку коли професор Адам Мак випадково замкнувся в туалеті й не зміг звідти вийти.Лише коли прилетіли до Піднебесної, було виявлено його зникнення.Шукати довго не довелося.

Знайшли професора сидячого на туалеті, який тихо щось собі промовляв під ніс наче:почалося…так і знав…чорний кіт…п’ятим місцем…кінець…бідний я…(ಥ﹏ಥ)