Глава 3 Хью Лайт на прізвисько Чорний Кіт.

Чому Чорний Кіт?

Ось, деякі історії про Чорного кота:

Якось в кабінеті свого професора Адама Мака(Адам Мак мав звичайну зовнішність, років десь так-37), йому захотілося попити водички.Він взяв стакан і підійшов до умивальника, відкрив кран, щоб набрати води, але замість води вийшов збій в трубі.

За межами будівлі якраз професор Адам Мак йшов на роботу, як зненацька біля нього розірвалася труба і напором його почало відносити кудись(в цьому місці звучать слова з фільму “300 спартанців”- Це СПАРТА!!!).І тут би історії кінець, та з іншого кінця якраз виходив директор академії, якому на зустріч мчався Адам Мак.

Свідки казали, що в той день вони побачили декілька кадрів з Титаніка, особливо запам’ятався один з них (кадрів), коли на руках у директора опинився професор Адам Мак…і вони…поцілувались(звучить музика з Титаніка).Далі була така картина, коли 75-літній старець зміг вирвати з землі деревце і почалася Формула-1 за професором.

Ех, бідний, бідний Адам Мак.Після цього він пішов на лікарняний на декілька тижнів.

Другий випадок трапився перед вихідними.

У Хью дуже довго був запор, тому він купив сильне проносне, щоб на вихідних його випити.Але коли він повертався, йому передали документи, щоб він їх відніс професорові.Оскільки документи були важкі, йому прийшлося обома руками нести їх.Звісно пляшку довелося нести під пахвою.Через, що етикетка стерлась і пляшка почала виглядати, як звичайна з водою.Коли наш Чорний Кіт відніс документи, з'ясувалось що він забув пляшку.

Повернемося до професора Адама Мака.Він в той день якраз збирався освідчитися своїй дівчині в ресторані.Через хвилювання в його роті пересохло.Виходячи з кабінету, він побачив пляшку з водою…

Свідки, що бачили наступні події, мали не один день відвідувати психіатра, через сильну моральну травму, яку вони отримали в той день через нього.

Як з'ясувалося він не тільки випив цілу пляшку, а ще й те, що в нього на цей засіб алергія.На додаток до цього, реакція відбулася під час освідчення - раптом живіт став сильно бурчати.Тієї ж миті схвильовані очі професора були відведені до своєї дівчини, іншої миті(після ще одного, але більш "звучного", бурчання в животі - наче ведмідь ревів) його руки були відведені до сідниць намагаючись таким чином зупинити лавину, яка цієї миті почала своє сходження.Адам Мак почав швидко оглядатися в пошуках рятівного туал…кімнати, його ноги стали наче кам'яні, піт лився з чола.Ще ніколи він не був в такій ситуації.І коли він думав, що гірше не може бути, з’явилася ще й нудота(⊙ о ⊙).Що ж він такого з’їв?Живіт почав ще більш сильно бурчати(вже наче лев нападає на свою здобич).Кожен відвідувач ресторану почав озиратися на нього.Дівчина взагалі перебувала в суцільному шоку.Щось мало статися…Катастрофа була неминуча, на це вказувала навіть пісня(замість романтичної для освідчення, через якийсь збій, пролунала пісня…про зайців:

А нам всё равно,

А нам всё равно,

Пусть боимся мы волка и сову.

Дело есть у нас -

В самый жуткий час

Мы волшебную

Косим трын-траву.)

Що сталося далі краще не розповідати.

Результат цього дня - дівчина його покинула, ресторан зачинився, інші люди, які на той момент були в ресторані, отримали моральну травму, медики шок(між собою вони довго не могли вирішити, хто саме з них буде його лікувати), ну а бідний професор знову на декілька тижнів пішов на лікарняний.

А коли його виписали, то він мав дотримуватися дієти та близько тижня носити памперси, настільки сильним був препарат, чи вдача Чорного кота.

Але професора, вдача Чорного кота, атакувала лише в 90 відсотків випадків, 10 відсотків - всіх інших, які були поряд з Хью.

Приклад - одного разу він пройшов поряд з перукарнею, навіть не заходив.В цю епоху там працювали лише роботи.І так вийшло, що у них, на той момент, стався збій.

-Люба, я скоро буду вдома, лише пострижуся,- промовив чоловік в комунікатор(вдосконалений мобільний телефон), як раптом по його шкірі пробігли мурахи, оглянувшись назад, він помітив червоні очі робота…

-Внучок, ти хочеш, щоб я тобі щось купив, можливо солоденького,- сказав в комунікатор дідусь, як раптом по його шкірі пробігли мурахи, оглянувшись назад, він побачив червоні очі робота…

 -Любий, а що саме, ти хочеш мені сказати в ресторані…, це сюрприз?- запитала жінка, як раптом по її шкірі пробігли мурахи, оглянувшись назад, вона виявила червоні очі робота…

На вулиці тим часом все було спокійно, хтось розмовляв з друзями, хтось кудись йшов.Аж раптом всі почули несамовитий крик з перукарні:

-Допоможіть!!!- пролунало декілька голосів.

Всі злякалися, але не змогли роздивитися, що саме там трапилося, бо вітрина була затемненою від сонця:

-Їх там вбивають, подзвоніть в поліцію!

-Їх там гвалтують, подзвоніть в поліцію!

-Їх там катують, подзвоніть в поліцію!

-Їм включили телепузиків, подзвоніть в поліцію!(автор просить пробачення у всіх хто знімав чи знімався в телепузиках, але автор їх справді трохи побоюється :) , страховиська з антенами на голові, а коли їх ще і показувати рано вранці чи пізно ввечері…Але у кожного і кожному свої вподобання:) )

Не пройшло і 5 хвилин, як на місце події прибула поліція.Це були дуже добре підготовлені фахівці, які на своєму віці, пройшли дуже багато небезпек, їх вже, як їм вважалося, нічого не злякає.Їхній капітан був схожий, як за зовнішністю, так і за характером на Джона Матрикса із фільму «Командо».Він промовив:

-Громадяни, не лякайтеся.Зараз, ми швидко все владнаємо.

Отже, діставши зброю, вони увійшли всередину…Через пару секунд:

- Допоможіть!!!- пролунало декілька, вже інших, голосів.

І знову тиша.Ніхто не знав скільки часу пройшло, оскільки всі люди були дуже налякані.Аж раптом з перукарні почали вибігати люди.В їхніх заплаканих очах був безмежний страх, волосся в них взагалі не було, втім як і…одягу…