Глава 2 Важка і невдячна праця.

Минуло три роки.

-Отже, Троя, Шліманом і пізнішими дослідниками, на пагорбі Гіссарлик, було виявлено щонайменше 40 пластів, які поділяються на 9 основних культурних шарів.Мають назви Троя I, Троя II…

Археологи неодноразово розкопували будинки…- цю лекцію читав чоловік, якому приблизно було 28-29 років, худий, лице було звичайне, вираз обличчя демонстрував спокій.Очі в нього наче світилися в цей момент(під час читання лекції), хоча можливо це через окуляри, які він носив.Голос його був дзвінкий, трохи грубий.Був охайно одягнутий.Іншими словами, його можна схарактеризувати як - звичайного зубрила.Але розповідав він справді цікаво.

-Тому Троя - не встиг він закінчити, як до кабінету увійшов чоловік, якому було приблизно 25 років, з гарним обличчям і трохи накачаним тілом, одягнутий в чудовий одяг, з благородною аурою.Звали його професором Джонатаном Айзом:

-Думаю на сьогодні, Волтере, досить.Бо, що ми будемо робити, якщо студенти, почнуть втрачати свідомість від перевтоми, після отримання такої кількості інформації.Тому…- зробив невелику зупинку - всіх пригощаю обідом.

Після його слів, всі студенти почали схвально плескати в долоні та обговорювати, яку саме їжу вони зможуть замовити й після чого, звісно, покуштувати, оскільки всі знали, що він пригощає тільки найкращим і дуже дорогим.Тому вони миттєво забули про читача лекції - Волтера Файєра.

-Волтере, попрошу вас тут прибрати та віднести лекційні матеріали до кабінету, потім підготуватися до завтрашньої лекції, оскільки я, можливо, завтра буду трохи зайнятий, тому надаю таку честь вам.

Не чекаючи відповідь від свого помічника, він разом зі студентами покинув навчальну кімнату.

Волтер деякий час дивився, як їхні постаті зникають і почав прибиратися, аж раптом він відчув, що до його спини хтось наближається.Цей хтось не встиг до нього підійти, бо Волтер миттєво кинув в нього глобусом.Порушник спокою отримав Африкою по голові, на його щастя, глобус був пластиковий.

-Волтере!!!- не встиг він почати жалітися, як Волтер Файєр його перебив:

-Скільки разів, я тобі говорив перестати дуркувати!- з тяжкістю в голосі він промовив, своєму другові Хью Лайту.

Хью був високим, трохи повненьким чоловіком.Обличчя його світилося теплом, років йому було-27.

-Я ж хотів тобі поліпшити настрій.Я бачив, як цей дурень виходив з будівлі з Лізою.Вони разом зі студентами йшли в Крайс.А він один з найкращих ресторанів.Впевнений, це все щоб Лізу…- зробив він зупинку, проговоривши попередній здогад з відразою в голосі - ну ти мене зрозумів.

-Хью, заспокойся.

-Як, я можу заспокоїтися, коли Ліза одна з найкрасивіших жінок, яких я коли бачив - він почав згадувати, її красиві довгі ніжки, її гарні та шикарні, в міру великі груди, осину талію, чудове обличчя, а її блискуче каштанове волосся…

-Крім того, Ліза не раз проявляла інтерес до тебе, але ти поводишся з нею, як зі звичайною колегою, інколи мені вважається, можливо ти більше по…- не встиг він закінчити речення, як знову отримав по голові, правда в цей раз Гондурасом.

-Краще скажи чому ти тут, замість того щоб допомогти своєму професору.

-Він знову від мене ховається,- з тяжкістю в голосі відповів Хью,- я вже повсюди його шукав, а навіть коли й знаходжу його, то він кричить - Згинь Вордулако!!!- і починає втікати - Не переслідуй мене Апокаліпсисе!!!- На допомогу, Божа Кара за мною біжить!!!- А поки біжить і кричить, ще встигає молитися всім Богам.

Волтера Файєра це не здивувало, адже Хью мав прізвисько-Чорний Кіт.