Глава 6

Ми ходили по вулицях Італії.

Цей сонячний день, ті привітливі люди, ми фоткались, сміялись, але раптом почали підніматися хвилі, вода почала підніматися і не властиво себе поводити і з'явився якийсь великий монстр із води, який зносив все на своєму шляху, всі люди почали метушитися, бігати, тікати від того монстра, і я теж була не винятком, і я бігла але мене хтось звалив.
– Давай вставай бігом! – підняв мене Пітер– біжи за всіма
– а ти?!– я без нього не залишусь– я не побіжу без тебе.
– Ти не переживай зі мною все буде добре, я людям допоможу втекти
– Буть обережний– я не знаю що зі мною було, що мною керувало, які емоції були на той момент але я підійшла і поцілувала його в щоку і побігла
Pov Пітер: 
Я стояв і не міг зрозуміти що це зараз було ну тоді почув крики людей і побіг їм допомагати. Поки я допоміг людям прилетів якийсь невідомий мені чоловік і почав своєю магією того монстра бити, і я вирішив йому допомогти і почав шукати шось що могло прикрити моє обличчя бо я забув свій костюм в себе в номері. І поблизу я знайшов маску, взяв її і полетів до того чоловіка.
– Агов містере, дозвольте я допоможу вам, я міцніший ніж здаюсь і цупкіший– повис я на якій криші якогось будинку
– треба відвести його далі від каналів– скомандував той чоловік.

Я побіг допомагати йому, але побачив як розвалюються доми і закріплював їх своєю павутиною.
– А щоб тебе – я помітив як велика споруда на якій був дзвін розвалюється, і полетів закріплювати його своєю павутиною.

Тоді як я закріпив той дзвін щоб він не падав, я подивився вниз і побачив як пролітає той монстр а за ним той чоловік, і вони ще більше розхитали дзвін шо він почав ще більше розвалюватися. Я стрельнув  павутиною у сусідню споруду по праву і ліву сторону і почав притримувати дзвін але щось затрусилось і мене потягло вперед і я вдарився головою об той дзвін. Тоді той дзвін почав падати а я почав його ще сильніше тримать але не втримав і відпустив його і полетів вниз і дзвін розвалився.

Я згадав про подарунок ЕмДжей, я його дістав щоб перевірить чи цілий він, але все обійшлось і я полегшено зітхнув.
                                       ***
– Ні ні ні ми лишаємось, все гаразд Мей– відповідає Пітер
– Добре що я поклала тобі костюм,так? Не віриться що ти забув його– каже Мей по ту сторону телефона
– Ага...– закочую очі
–то хто то був, що був поряд із тобою , містер Стрендж?
– Доктор Стрендж Мей, доктор Стрендж, і на я не знаю хто це, він новенький, я намагався йому допомогти ну...– і мене перебила Мей
– Хей Хеппі це мій обід не доїдай усе– мені не почулось?
– там Хеппі?
– Так це Хеппі, він тут заскочив волонтерити, сидить зависає в офісі і привіт передає– дає Хеппі трубку
–  я не... привіт Пітер
– салют Хеппі
– Даруй у мене купа роботи я як раз тут листівки роздаю 
– це що жарт?
– я радий що тобі весело – сказав Хеппі – не хвилюйся я догляну твою тітоньку.
– то як там твій план– каже Мей, я поглянув на Бреда а він на мене. 
– ну таке, не зовсім гладко– і правда після поцілунку Алі, я зовсім заплутався.
–слухайся своїх інстинктів і все буде гаразд– посовітувала мені Мей.
– Дякую Мей– і тут підходить Алі 
– це Мей?– запитує вона. Я махаю головою що "так"
– О привіт Мей – каже Алі.
– Ооо... Привіт Алі, придивись там за Пітером– посміялась Мей
– гаразд Мей, все буде зроблено– каже Алі.
– все Мей люблю тебе бувай.
– люблю тебе– і я відключився
– та не хвилюйся, вона жартує, але я всеодно пригляну за тобою– вдаряє вона мене легенько по плечу
– хах я знаю– ми розвирнулись і пішли до наших
Pov:Аліна
Ми підходимо до інших і я сідаю поряд із ЕмДжей
– О це не людина павук – каже Флеш вони говорили за того новенького
– чого тебе так пре від нього?– питає ЕмДжей 
– а що? Він кульовий ясно? Він захищає усих хто поруч, а ще він надихає на самовдосконалення– каже флеш– ще живий довбак, я думав ти потонув– звернувся він до Пітера
– а я думала ти мозги знайшов– відповіла я
– у сенсі?– поцікавився Флеш
– ну такі зарозумілі слова знаєш, аж дивно– відповіла я йому, він відвернувся від мене і всі почали дивитися новини.
– Схоже його звати Містеріо– каже Бред
– Un uomo misterioso це з італійського загадкова людина невідомо хто він такий– сказала ЕмДжей а на неї подивився Бред
– Містеріо – сказав Нед
– кльове ім'я– сказали разом Нед і Бетті 
– Люба– сказав Нед
– Любий – сказала Бетті, напевно вони зустрічаються
– То що ти встигла побачити? – запитує Пітер у ЕмДжей
– не багато тому що я тікала – сказала  ЕмДжей
– так я теж– він захвилювався– звичайно я теж тікав, кудись.. то що, завтра до Парижу?– я почуваю себе 3 лишньою, що він тільки до ЕмДжей говорить я теж тут є, трохи обідно – на Ейфелеву вежу, це буде класно
– я читала що це міська руйнівна антена для створення армії зомбі
– Оу...– Пітер був здивований
– через те я б туди дуже хотіла– вони усміхнулись один одному і розійшлись по кімнатам.
                                          ***
Я незнаю що зі мною. Я ревную Пітера до ЕмДжей? Та цього немає бути. Коли я закохалась в нього. Ну він добрий, красивий, сильний, але дуже дивний і я хочу дізнатися його таємницю. Потрібно за канікули дізнатися що він приховує.
 

Ось і нова глава, надіюсь вам подобається, ставте ⭐⭐⭐