В пориві пристрасті

Клондайк

Незвичний промінь твого Сонця,

Далекі відстані невпинно він долає.

Він, як небесний телепорт,

Він погляд переносить і єднає.

 

І знов зненацька в думі я застиг,

Завмер, бо знову відчуваю.

Забуть не хочу я слова,

Для тебе, сонце, я їх тут єднаю.

 

Й слова рікою ці течуть,

Невичерпним гірським потоком.

Клондайк відкрився в мене у душі,

Цим незбагненним до того уроком.

 

Своєю ніжністю мені читала

Урок поезії душа твоя.

Й раніше я не міг подумать,

Що будем тут лиш ти і я...

 

У світі цім рядків безмежних,

В них криється моя душа.

Її тобі я хочу передати,

Щоб знала ти - вона твоя.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше