-34-

Я виїхала з провулка, не вмикаючи фар, доки не опинилася на головній дорозі. Руки на кермі заніміли, а в дзеркалі заднього виду кожна пара фар здавалася очима того самого найманця. Мені не було куди йти. Готель став пасткою, дім матері — занадто передбачуваним місцем, а більш ґе мені не було куди йти. Але мені було вкрай необхідно зникнути бодай до ранку, сховатися там, де мене найменше очікували побачити. І я не вигадала нічого кращого, аніж поїхати в ресторан Ліама. 

В ресторані було тихо і малолюдно. Я зайшла, огляділася довкола і не побачивши підозрілих лиць, спитала в бармена де їхній адміністратор. Я знайшла Сару біля службового входу. Побачивши мій розірваний халат під пальтом і ноутбук, який я притискала до себе, наче немовля, вона злякано охнула.

— Господи, Терезо! Що сталося? Ти вся тремтиш.

— Я посварилася з колишнім і він переслідує мене, — збрехала я, і голос мій здригнувся від справжнього страху, хоч і за іншої причини. — Саро, благаю, мені треба десь пересидіти до ранку. У готель не можна, бо він там вже чатує. А я хочу трохи перепочити після сварки. 

Вона не ставила зайвих запитань, лише мовчки вклала мені в долоню ключі від своєї квартири.

— Їдь до мене. Там тебе ніхто не шукатиме, я буду в ресторані до світанку — треба закрити всі звіти поки Ліама немає. 

— Ти вже знаєш? 

Вона зітхнула.

— Всі знають, але ми не віримо. Принаймні, я не вірю. Він не здатен на таке. Ти ж теж вагаєшся?

Я відвела погляд. Мені було важко і сумно думати про те в якій ситуації ми опинилися з Ліамом через махінації Джейн. І страшно було уявити, що нас ще чекає, поки це розслідування нарешті закінчиться. 

— Я хочу вірити, що він не винен, — відповідай чесно. 

— А я впевнена. Більше того, гадаю, що у Джейн був коханець, можливо одружений і це він її… — Сара прикрила рот рукою, наче розбовкала зайве. 

— Ти щось знаєш? Бачила? — в мені все перевернулося. Невже вона змовчала про щось важливе, адже я питала раніше її про стосунки сестри з Ліамом. 

Сара огляділася довкола, її плечі напружилися. 

— Нууу… — протягнула вона, — Не те щоб бачила, але чула. Хоча, я можу помилятися. 

— І ти мовчала? Саро, так не можна. А якщо Ліама засудять. Ти маєш піти у відділок. Завтра ж. 

В мені прокинулася надія на те, що її покази врятують Ліама. Або, принаймні, змусять детектива шевелити дупою і шукати ще винних. 

— Я… я не впевнена. І я боюся. 

— Чого? Чи кого? 

В голові промайнула думка, що можливо і Сару хтось шантажував. Чи погрожував їй. 

— Того, що я скажу що чула, а то був шмат розмови, практично вирване з контексту. Я могла помилитися. 

— Можливо. Та якщо є шанс, варто ризикнути. 

Я боялася здатися надто надокучливою, а тому не наполягаюла Хоч мені дуже хочеться, аби вона таки пішла до відділку. Ще один свідок може стати в нагоді. Стоп, а куди подівся перший свідок? Я пригадала, що детектив говорив про свідка, що він був. Чи це був блеф з його боку?  Або свідку заткнули рота, як і Джейн, ще до того, як він чи вона встигли щось розповісти. 

— Я подумаю. 

— От і чудово. І дякую тобі, — кивнула Сарі і пішла до свого авто. Весь час оглядалася, чи хто не стежить за мною і лише опинившись в машині, видихнула. Ввівши в навігатор адресу помешкання Сари, я поїхала туди.

У квартирі Сари пахло ваніллю та корицею . Мабуть, вона знову пекла свій фірмовий пиріг. Згадавши про їжу, відчула я замурчав живіт. А тому попри сором, що нишпорю в чужому помешканні, я пройшла на кухню, включила світло і розгледівшись, поставила чайник. Знайшла чай та заварник, і навіть знайшла шматок пирога. Спробувала кусочок і зрозуміла, що дуже голодна. Зрештою, замовила доставку піци. 

А поки везли мою їжу, я з'їла шматок пирога, випила чай та вмостившись за стіл на кухні, та вдивлялася в монітор ноутбука. І те, що я бачила, змушувало мою кров холонути. Джейн не була просто жертвою чи шантажисткою. Вона була частиною великої, брудної системи. Списки імен, суми, дати — цього всього було так багато, що голова йшла обертом. Це була давно відпрацьована схема і мабуть, виконували її чимало людей. Що не дивно, бо завжди можна знайти якийсь компромат на ту чи іншу людину, особливо, якщо це політик чи бізнесмен. Але нащо сестрі був Ліам, я так і не зрозуміла. Через банальні ревнощі? Чи для того, аби мені насолити? 

Власні думки мене лякали, бо виходило так, що Джейн — божевільна якась. І заради того, аби мені насолити, втягнула в злочин купу людей. Ні, мабуть так співпало. Одна ситуація стала на користь їй в іншій схемі. Не більше. 

А ще, переглядаючи файли, я зрозуміла, що вона працювала на когось могутнього, отримуючи за це відсотки. А потім, схоже, що вона вирішила вийти з гри, захотіла зберегти дитину і змінити своє життя, але ті, хто стояв за нею, не прощали зради.

На ранок я почувалася більше мертвою, ніж живою. Очі пекли від того, що мало спала і багато часу провела за вивченням доказів. Та й спала в чужому помешканні незручно якось. Але гаяти часу не було як, тому, перш ніж їхати на похорон, я таки заскочила в готель, аби змінити одяг, але в номері на мене чекав хаос. Все було перевернуто, матрац розрізаний, речі розкидані. Вони шукали флешку, я була впевнена.