-9-

Ліам нічого не відповів на моє запитання, лише затримав погляд на мені на кілька секунд довше, а потім різко повернувшись, вийшов за двері. В тому його погляді було щось дивне, але я не змогла розпізнати суть. Він неначе щось ретельно приховував від мене, від себе, і на якусь мить готовий був озвучити це, але передумав. Або ж мені просто хотілося бачити в ньому щось живе, справжнє, а не шмат відполірованого мармуру. Гарного, але порожнього. 

Та довго нудьгувати мені не довелося, бо в коридорі відразу ж з'явилася матір. Заплакана, з синцями під очима, вона більше не нагадувала ту леді, котра полюбляла модно одягатися, відвідувати дорогі ресторани та картинні галереї. Зараз вона була втомлена, згорблена та знищена втратою жінка середніх літ. 

— Терезо, як добре що ти приїхала, — вона кинулася до мене, ридаючи, — Ти маєш нам допомогти. Вони там всі такі дивні. 

— Вони? Хто?

Я нарешті змогла видихнути і зібрати думки докупи. Хоча, в грудях і досі колотилося серце, здійснюючи не один кульбіт. Я була б брехухою, якби сказала, що забула, пережила і пробачила. Ні, все так же болить ця клята любов. 

— Поліцейські, детектив і той патологоанатом, — матір вчепилася в мій лікоть і взявши за руку стала тягнути до виходу, — Ти маєш сказати їм, щоб вони не брехали і віддали нам Джейн. 

Ми вийшли на вулицю, спустилися сходинками вниз. Матір дала мені ключі від сімейного авто. 

— В сенсі? Хіба слідство не закрили? — мої мозкові клітини відмовлялися працювати в правильному напрямку, допоки перед очима стояв образ Ліама. Здавалося, що йому справді начхати на смерть дружини і шлюб з Джейн не мав для нього жодного значення. Але нащо тоді це було? Він же сам їй пропозицію зробив. За язика його точно ніхто не тягнув і не змушував присягати на вірність іншій. Хоч вірність для нього лише слово і зовсім незнайоме поняття. 

— Закрили? Ні, ні, ні, — почала репетувати матір. Сльози скотитися по щоках. Її починало трусити, — Вони будуть розслідувати далі і невідомо, коли то все закінчиться. 

Я зупинилася. В голові була якась каша. 

— Що ти кажеш? Батько ж казав, що Ліам все організував і поховання, і поминки. Яке ще розслідування? Чого? Дтп? 

Матір продовжувала ридати на моєму плечі і від цього стало так паскудно на душі. Бо Джейн, попри все, була моєю сестрою, а я ще кілька хвилин тому пускала слину на її чоловіка. Це здавалося абсолютно ненормальним, та що там здавалося, так воно і є. Але як це зупинити, я не знала. Як захистити себе і своє серце від його чар? Адже зрозуміло, що Ліам не відступиться. Особливо тепер, коли сестра більше не перешкода. Маячня якась! Нащо йому це все? Від нудьги?

— Так… щойно телефонували… — витираючи сльози, мовила матір. Ми встигли дійти до моєї машини, бо сімейний автомобіль для мене некомфортний в керуванні, всістися на сидіння. Я запнула пасок безпеки собі та мамі і вклавши ключ, завела мотор, — Ліам аж підскочив, так поспішав у відділок дізнатися нові деталі слідства. 

У мене мимоволі округлилися очі. Та й щелепа мало не відпала. Він знав про це і змовчав? А натомість натякав мені на… Боже! Я мало не застогнала від розчарування та роздратування. Який же він нестерпний, цей Ліам. Як я могла в нього закохатися? 

— Ясно, — стиснув кермо сильніше, відповіла, не дивлячись на матір. Я знала, що ця поїздка коштуватиме мені чималих зусиль та кілька нервових клітин. Але, здається, не дооцінила масштабу катастрофи. І тепер не впевнена, чи варто було їхати сюди одній. Чи зателефонувати Картеру? Чи варто вплутувати його у свої сімейні драми? 

— Я гадаю, — стишивши тон та переставши хлюпати носом, мовила матір, — Я гадаю, що дтп це не випадок, а…

— Ти про що? 

— Я гадаю, що це Ліам постарався… 

З подиву та шоку я втиснула ногою не ту педаль, машиною затрусило і вона заглохла посеред дороги. Інші машини довкола почали сигналити мені, дехто навіть відкрив вікно, щоб кинути кілька лайливих слів і назвати мене дурепою, котра не вміє водити. Та мені, в цей момент, було байдуже на них. Мій світ знову розвалювався на куски через того ж чоловіка. Навіть думати було страшно про те, на що натякала матір.

— Ти ж не серйозно?