В полоні своїх очікувань

***

Мої руки завжди холодні, як лід
І тепер я розмію який безглуздий цей світ.
Якщо погляди твої на життя не такі
У спину щосекунди летять гострі ножі.

Хто придумав ці незрозумілі границі?
Скажу вам - це повні дурниці.
Не сміятись, не плакати, не любити
Як так взагалі можна жити?

Неписані мені їхні закони,
Сама обираю які носити фасони.
Вдихаю життя на повні груди
І байдуже, що скажуть люди!

Холодна краса

Подобається

#535 в Різне
#47 в Поезія

У тексті є: любовні історі, мрії та реальність, життя без прикрас

Відредаговано: 03.06.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись