В полоні почуттів

Поклик кохання

Я покличу тебе у вересні,
Коли день буде йти на спад.
Я покличу тебе пізно ввечері
На прогулянку під зорепад.

На прогулянку під нічним небом,
Коли все навкруги засина.
Що для щастя мені ще треба?
Бачу космос в твоїх очах.

Я покличу тебе не словом.
Стану я вітерцем між гіллям.
Стану краплею дощу з громом.
Чи прийду до тебе у снах.

Стану квіткою край дороги.
Стану зіркою в небесах.
Заберу твої всі тривоги,
Ставши піснею журавля.

Я закрию тебе крилом вночі,
Ставши янголом-охоронцем.
А ти гордо відповісиш:«Ні!»
І я стану Ікаром, обпаленим сонцем.

Подобається

#3497 в Різне
#918 в Поезія

Відредаговано: 09.07.2020