Пропозиція

Максим все частіше заїжджав до Соломії за проханням Сергія. Чоловік супроводжував майбутню матусю в магазин та носив тяжкі сумки, допомагав з майстрами по ремонту та із замовленнями на торти і інші солодощі, замовлення на які жінка стала брати якомога рідше. Інколи доходило навіть до того, що Максим Вікторович допомагав молодій жінці мити підлогу та прибирати квартиру, адже на ці справи у майбутньої мами інколи вже не вистачало сили.

Друзі часто засиджувалися за переглядом комедій та щиро сміялися із веселого сюжету фільмів. Максим нічого не казав та не обіцяв, він просто був поруч не вимагаючи нічого к відповідь. Молодій жінці інколи хотілося просто по-дружньому пригорнутися до мужніх плечей Максима та розчинитися у всіх проблемах та думках.

Звичайно, щоразу Максим по приїзду до Соломії говорив, що заїхав на прохання Сергія, але було очевидно, що він не завжди каже правду. Майбутня мама робила вигляд, що вірить у ці слова і була радісною. Звісно, неземне кохання не оселилося в її серці, ні, а от почуття вдячності, підтримки та захищеності вона, все ж таки, відчувала. Чоловік дбав про неї так, як робив це її брат. Молода жінка собі чесно зізналася, що жоден із її коханих так не піклувався про неї, як це робить абсолютно чужа для неї людина - Максим.

Останній триместр вагітності давався жінці дуже складно - вона мала великі набряки, головні болі, підвищений артеріальний тиск та пригнічений емоційний стан, який чимось нагадував депресію. Все це змішалося до купи і проблеми з серцем теж приєдналися, тому, майбутня мама була змушена відмовити всім замовникам солодкої випічки і присвятити цей час тільки собі й дитині. 

Через відсутність Сергія у місті, Максим дійсно був змушений щоденно за проханням друга, відвідувати його сестру. Її більше не було кому оберігати, тому роль няньки-рятівниці дісталася Максимові Вікторовичу. Спочатку для нього вся ця ситуація здавалася напряжною та небажаною, але згодом чоловік змирився зі своєю участю, а далі - взагалі став сприймати ситуацію як належне, відчуваючи відповідальність та обов'язок захисту цієї жінки та її дитини. Максимові інколи здавалося, що доля дає йому ще один шанс, адже колись він уже втратив Христину та їхнього малюка, а тепер, в обличчі Соломії він бачив незахищену жінку, яка потребувала особливої допомоги, а крім нього, їй особливо і не було кому допомогти. Обоє відчували велику вдячність одне до одного та щиру дружбу. Молоді люди могли переглядати купу фільмів різного жанру, говорити про все на світі та радіти дрібницям, які щиро звеселяли їх душі та серця.

Найцікавішим було те, що Максим та Соломія  не відчуваючи одне до одного шаленого кохання, але з кожним днем ставали ближчими одне до одного. Чи то дружні, чи то братські відносини, але їм було затишно вдвох і цим все сказано.

Одного разу Максим без пафосних промов та красивих слів сказав:

-У тебе вже в цьому місяці закінчується проплачена аренда квартири. Які твої думки з цього приводу?

- До Сергія однозначно ні. До мами теж якось не хочеться переїздити, хоча і розумію, що її допомога мені знадобилася б на перший час, - задумливо сказала Соломія. - Чесно сказати, Макс, я не знаю. І аренда дорожчає з наступного місяця, не знаю, що робити, - сумно додола Соломія.

- А що каже з цього приводу батько дитини? - рішуче запитав Максим.

- Ні-чо-го від слова абсолютно, - опустила очі в підлогу майбутня мама.

- Зрозуміло, - не став розвивати далі цю тему Макс. - Переїзди до мене, - ніби, між іншим сказав молодий чоловік повністю серйозно.

- Ого, - більше нічого не змогла промовити майбутня, молода мама.

- Це просто дружня пропозиція, якщо ти про це. - випередив думки Соломії молодий чоловік.

- Я навіть не знаю, що й відповісти. Перше - дякую! А друге, мені дуже важлива та приємна така підтримка і я дійсно ціную нашу дружбу. Але, чи не стане гірше після того, як ми з'їдемося під одним дахом? Тим більше, у мене незабаром з'явиться малюк, тоді взагалі буде скрутно, - чесно сказала Соломія.

- Соломіє, у мене трьошка у новобудові, місця вдосталь, а ізоляція - просто мрія. Хоча, я вмовляти не буду. Це твоє життя, твоє рішення і твоє бажання. Яким би воно не було, в будь-якому випадку я його поважатиму, - спокійно промовив Максим.

- У мене є час подумати над твоєю пропозицією? - запитала Соломія.

- Звичайно, думай, адже ця пропозиція, як грім серед ясного неба, - промовив молодик.

Після такої неочікуваної розмови пара ще довго спілкувалася на різні теми, але розмови про переїзд залишалися непорушними. Максим не хотів наполягати, або ставити Соломію перед вибором, не даваючи можливості думати самостійно. 

Соломія ж, в свою чергу, була здивована такою пропозицію Максима, але їй вона сподобалася та була приємною, що тут гріха таїти.

Так, неочікувано, але щиро й з душею, а що може бути кращим? В цьому чоловікові молода жінка була впевнена на всі сто відсотків. Інколи, дивлячись на молодика у майбутньої мами виникало питання: "Чому вони не зустрілися раніше? Чому він зустрівся на її життєвому шляху колись давно, значно раніше від попередників, які, певною мірою, зламали її життя. Андрій зламав, Олексій доламав незламані його частини. І все. Далі пустотлива безодня, якій, здавалося, немає ані кінця, ні краю. Правду кажуть, мабуть, що доля дає людині лише ті випробування, які їй посильні. От і Соломія не зламалася в такі моменти, коли просто не хотілося жити й топтати землю ногами. Але десь бралися сили вставати з колін, латати свіжі рани та повставати проти всього світу, аби довести, що вона не космічна пилинка Всесвіту , вона - людина, особистість, яка має залишити по собі певний слід. Тепер вона мала розгадку, який саме слід мала по собі залишити - нове життя, таке довгоочікуване й прекрасне. А ще, майбутня мама мала вдосталь часу для переосмислення свого буття та подальшого існування. Попри всі труднощі та пережиті життєві перепитії і негаразди, вона не обізлилася на весь світ і не стала жорстокою, як це часто буває зі зламаними життям людьми.