Одержима

Соломія пручалась, але поступово відкрила навстіж серце для кохання. Вони дуже часто спілкувалися по телефону та зустрічалися в середньому раз на тиждень. З часом їхні зустрічі стали частішими, а прощання щоразу болючішими. Молода жінка відчувала, що вороття назад нема. Не вірячи у власне щастя, Соломія боялася його злякати.

Після трьох місяців зустрічання жінка зізналася коханому, що не може мати дітей. В загальних рисах, не вдаваючись до подробиць вона розповіла причину. Чоловік болісно сприйняв таку інформацію. Хто зна, що більше його приголомшило, чи той факт, що кохана не зможе народити, чи ті страшні спогади, які виявились частиною її життя.

У відповідь Олексій зізнався, що в нього за плечима невдалий шлюб і маленька донька, яка донедавна була головною перепоною на шляху до розлучення. Але тепер, коли в його житті з'явилася вона - його янгол охоронець, його мрія, жінка, з якою він хоче прожити решту життя - чоловік рішуче, не гаючи а ні хвилини подав заяву на розірвання шлюбу.

Я не хочу, щоб ти робив цей крок через мене. А ще більше не хочу бути ворогом твоєї дитини, - хвилювалася Соломія.

Не хвилюйся, маленька, доньку я не покину. А з колишньою дружиною наші стосунки вже давно себе вичерпали, їх стримувала лише донька. Хоча, чесно кажучи, грати роль щасливої сім'ї було дуже складно. - зізнавався чоловік.

Чому тоді ви раніше не наважилися на такий крок? - запитала Соломія.

Я постійно на роботі, дружина з дитиною вдома, або у матері в іншому місті. Вона постійно всім незадоволена, їй завжди все не так. У мене були жінки під час нашого з нею шлюбу, я таких шукав для розради та підтримки.

Я не розумію, як, а головне навіщо так жити? - шоковано питала молода жінка.

Маленька, у тебе теж життя було не цукор, але ти так жила… Як би все було так однозначно, то ми б ніколи в житті не робили помилок, а жили чітко за розкладом і були б схожими на роботів, але ми - люди. - підбив підсумки Олексій. - Так, я мав раніше тобі розповісти це все, але якось не було слушної нагоди, був страх, що ти мене не зрозумієш, покинеш. А я цього не перенесу, бо не уявляю свого життя без тебе, - щиро розкаювався чоловік.

Парадокс, ми обоє шукали легких відносин без відповідальності, але зустріли одне одного. Хай там як, але минуле залишимо в минулому, навіть, якщо воно не таке радісне, яким би ми хотіли його бачити, - сказала Соломія.

Ти - сенс мого життя, з тобою я відчуваю не лише спокій та пристрасть. З тобою я смакую на повну власне життя, я не знав, що так може бути - цілуючи руки коханої говорив чоловік.

І пара ще довго-довго говорила про все на світі, адже скільки б вони не спілкувалися, їм всеодно було цього недостатньо. У них завжди були теми для розмов, які вони розвивали та дізнавалися ще більше одне про одного.

Олексій регулярно бував вдома у Соломії, а вона - часто була в нього. Звичайно, її як будь-яку іншу жінку турбувала наявність речей колишньої дружини в квартирі, але жінка цілком і повністю довіряла коханому та шукала виправдання всім цим фактам. Та і Олексій підтверджував її здогадки на кшталт:

Ще не встигла забрати, бо зараз перебуває у батьків.

Коханий часто їздив у інше місто, де мешкала колишня дружина з дитиною. Олексій провідував дочку та ніяк не наважувався сказати дружині про розлучення. Соломія терпляче чекала, бо кохала та вірила. Так само вона вірила, що почуття і довіра взаємні і її коханий ніколи не зможе завдати їй болю.

Вперше за довгий час Соломія покинула все та поїхала з коханим на відпочинок до моря. Цілих сім днів вони належали одне одному. Закохані засинали та прокидалися разом, вони готували та прибирали у своєму тимчасовому помешканні. Вони були по-справжньому щасливі і їм нічого більше не було потрібно для щастя. Лише бути вдвох, якомога довше.

По приїзду з моря чоловік познайомив кохану зі своїми батьками. Вони виявилися дуже люб'язними та приємними людьми. Це знайомство підтвердило здогадки дівчини про серйозні наміри до неї. Соломія була знайома з більшістю друзів та знайомих коханого. Вони часто ходили в гості до його знайомих сімей. Жінка бачила, що коханий посвячує її в своє життя, вона бачила та відчувала, що є частинкою його різноманітного та напруженого життя.

Закохані вирішили не йти на розлучення чоловіка разом. По-перше Соломія не хотіла втручатися у відносини коханого з колишньою дружиною, а по-друге жінка розуміла, що заздрить його, все ще законній дружині, адже вона офіційна дружина. 

Олексій твердо вирішив квартиру залишити колишній дружині та дитині. Але дружина вирішила, що їй цього мало та почала вимагати машину, дачу та бізнес. Процес розлучення тривав майже два місяці, а на останньому засіданні дружина заявила, що не хоче розлучатися, і що вона...чекає на дитину. Навіть пред'явила документальне підтвердження цьому. Суд був виключно на її боці і змушував позивача "одуматися" та не руйнувати свою родину.

Олексій був подавлений. А Соломія? Сказати, що вона була здивована - нічого не сказати. Розпач, біль, відчуття зради переслідували її. Відчуття провини душило її тяжкими, величезними лапами, бо жінка почувалася розлучницею, яка влізла у чужу сім'ю та розтоптала її брудними ногами. Соломія десь глибоко в душі розуміла, що це був фінал, але ніяк не могла змиритися з цією думкою.

Ішли дні, минали ночі, а голова дівчини йшла обертом від тяжких та болісних думок. Олексій довго не знав, яке рішення прийняти, але з кожним днем все далі й далі віддалявся від Соломії. Жінка почала панічно йому дзвонити, писати, але все частіше її спроби поспілкуватися залишалися марними. Ще глибоко в душі вона вірила, що він кохає саме її і вони вдвох не залишать, а ні його дружину, а ні дітей. Проте серце, це зрадницьке серце відчувало, що це фінал. Такою суворою виявилася реальність і Соломія втрачала своє щастя, від якого так довго відбивалася, в яке довго не могла повірити. То, може, і не треба було б вірити і все було б чудово?

Отруйні думки пчолиним роєм кружляли у Соломіїній голові. Вони не давали вільно дихати, працювати, спати, жити. Через свою одержимість коханим, Соломія по-тихеньку втрачала себе. Їй хотілося кинутися йому в обійми, вирвати з лап законної розлучниці та забрати з собою. Поїхати на море і бути там щасливими удвох.