Після чергового авралу в бюро Соломія вирішила не замовляти обід в офіс, а сходити до найближчого кафе. Після перекусу дівчина взяла каву з собою та пішла до офісу через парк, аби на лавочці посмакувати улюбленою кавою, яку до недавна не могла терпіти. Під час насолоди кавою та погодою, жінка дістала планшет, на екрані якого тут же вискочило повідомлення:
" Привіт, красуне".
Теж мені, залицяльник-невдаха, - усміхнулася дівчина і у відповідь заради розваги надіслала : - "Привіт."
Незнайомець одразу відреагував зустрічним повідомленням:
У тебе на фото, чарівний погляд і ніжна усмішка. Така, яких я раніше ніколи не бачив.
Дівчина не знала, що відповісти залицяльнику. Звичайно, їй було приємно читати подібні меседжі, але вона розуміла, що це всього-лиш його бажання звернути на себе її увагу. Більше того, вона вже до них звикла, але цей якось заінтригував її. Хоча, жінка впевнено себе переконувала, що подібні пригоди їй цікаві лише для розваги, не більше. Не гаючи часу, роблячи великий ковток ароматної кави молода жінка написала у відповідь:
"Дякую", - усміхалась відправляючи листа Соломія.
"Може, зустрінемось?" - запитав співрозмовник.
"Отак відразу я й побігла" - розсміялася відправляючи відповідь Соломія.
"Гаразд, давай не одразу" - отримала дівчина в листі, - "Пиши номер телефону" - наздоганяв меседж попереднє повідомлення не чекаючи відповіді.
Чом би й ні - відповіла заінтригована Соломія та похапцем набрала вивчені напам'ять цифри свого номера. На той момент вона забула, що порушує своє табу на "роздачу" власного номера на першому етапі знайомства. Зазвичай, з бажаючими поговорити по телефону, жінка говорила на останньому, вирішальному етапі. А тут…
За пару хвилин в її сумці пролунав дзвінок. По невизначеному номеру вона зрозуміла, що це ВІН.
Алло! - тремтячим голосом відповіла дівчина.
Привіт, - почула у відповідь. - Як справи? - поцікавився молодик.
Чудово, дякую, - розплилася в усмішці Соломія.
Які плани на день?
Дожити до вечора, - засміялася вона.
Теж непогано, - усміхнувся чоловік у відповідь. - До речі, Олексій.
Соломія, - накручуючи локон на палець ніяковіла жінка.
Які плани на вечір, якщо доживеш? - намагаючись бути серйозним спитав чоловік.
Подивитися улюблений фільм і лягти спати, - інтригуюче відповіла Соломія.
Що за фільм? - з непідробною цікавістю запитав чоловік.
Діалог був конструктивний, але легкий і невимушений. Бесіда була легкою та приємною, під час якої пара обмінялася компліментами та дізналася, що має багато спільного. Соломія на певний час забула, про те, що десь там є навколишній світ. Обов'язки, робота, робота і нічого крім роботи. Жінці було приємно поринути у розмову з незнайомцем, ім'я якого дізналася кілька хвилин тому. Почувши від Олексія, що він випадково закурив у кімнаті, чого раніше собі ніколи не дозволяв, Соломія здогадалася, що йому теж приємне і цікаве спілкування з нею. Так щиро дівчина вже давно не сміялася, вона навіть забула як це робиться.
Можливо, зустрінемось? - запитав чоловік.
Можливо, - інтригуюче відповіла Соломія.
Приємну розмову перервав дзвінок з офісу. Попрощавшись з новим знайомим жінка відповіла:
Алло! Так, скоро буду!
Зустріч з клієнткою була затяжною. Вона подавала зустрічний позов на розлучення і хотіла обідрати чоловіка, як липку. Соломія дуже довго пропонувала варіанти, які передбачені законом, проте, жінці вони не підходили і вона погрожувала " віднести гроші у іншу шарашкіну контору".
З рештою, дійшовши згоди, Соломія ледь трималася, щоб не покрити нецензурною лайкою свою клієнтку. І чи не вперше в своїй практиці, вона хотіла, щоб у відповідача був кращий адвокат, який зміг би залишити цю вискочку з голим задом. Ач яка, прудка наречена. Ні освіти, ні роботи, ні досягнень у житті, а схопила "папіка", одружила на собі, а згодом знайшла молодика "для жіночих утіх", а чоловік-то не вчора народився, прослідкував і подав на розлучення. Соломія не жаліла її, і не бажала успіху її позову, та й не вірила у нього. Проте суму за власні послуги озвучила значно завищену. Але вона погодилась, навіть аванс готівкою дала, так сподівалася розбагатіти за рахунок заможного чоловіка.
Завершивши на роботі, Соломія заїхала до супермаркету набрати матері продуктів. Заодно прихопила й собі екзотичних фруктів та овочів, червоної риби і "живих йогуртів".
Після відвідин матері, Соломія зрозуміла, що вдома ні про яку вечерю мови йти не може. Тому по приїзду додому, стомлена жінка швиденько прийняла душ та ввімкнула телевізор, перед яким почала засинати. Але її поринання у сон перебив звук повідомлення, яке голосно впало на екран телефону:
" На добраніч, красуне", - прочитала Соломія повідомлення з невизначеного номера.
Сон жінки ніби рукою зняло. Її душу заповнило тепло, яке повільно пересувалося по тілу та переходило в легенький холодок.
О, ні, ні, ні, - голосно заперечила дівчина, - ніяких ніжностей, ніякого звикання. Не вистачало ще мені привязатися до якогось там...невідомо кого. Теж мені, погоня за щастям! Спочивай собі, друже! - завершила невдоволений монолог дівчина та вимкнула телефон.
Ніч промайнула швидко, ніби не встигла заплющити очі, як знову розривається цей паршивий будильник. Добре, що розумні люди придумали будильник, який верещить навіть тоді, коли хазяйка вимкнула телефон - думала Соломія.
Привівши себе в порядок, жінка зробила останній штрих - нафарбувала губи яскраво-червоною, матовою помадою, яка чітко підкреслювала контур її тонких, ніжних губ. Завдяки улюбленій машині, яку дівчина пестливо називала "Моя ластівка" Соломія доїхала до місця зустрічі швидко та комфортно. Успішні переговори та кілька виграшних судових процесів окрилили стомлену від цілодобової праці жінку.
А що, треба працювати! Не дарма ж я стільки часу та сил поклала на те, щоб фірма працювала та мала багато клієнтів. Мрія збулася, тепер пахаю, мов кінь і дуже цьому рада, хоча й дуже томлюся. Та й для чого ще мені потрібні сили, крім роботи? - говорила Соломія Сергієві тоді, коли відчувала, що от-от здасться.
#2159 в Детектив/Трилер
#869 в Детектив
#9985 в Любовні романи
#3881 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 23.03.2021