Частина 22

– Який сенс медитувати? І взагалі як це допоможе опанувати мою силу? – знудившись пробурмотіла Юнона.
– Сила - в контролі самого себе. Ти маєш навчитися контролювати свої емоції, магія живиться ними. Якщо не навчишся контролювати емоції, то вони будуть контролювати тебе, тобто магія візьме гору над тобою й не дасть тобі підкорити її. Для початку ти маєш набратися терпіння. Чим більше терпіння у мага - тим важче його вивести на емоції. То ж продовжуй медитувати. – Ратибор сказав це продовжуючи сидіти у позі лотоса, заплющивши очі та зімкнувши руки. Юнона зробивши видих зробила теж саме. – Заплющ очі та відчуй, як магія кружляє навколо тебе. Магія - енергія навколо. Кожний маг вбирає силу з природи, яка оточує нас. Прислухайся до неї та спрямуй у свої долоні. Уяви, що магія - річка яка тече своїм напрямком, а ти маєш її приборкати та змінити напрямком течії. – Юнона сиділа навпроти Ратибора вловлюючи кожне слово, яке він говорить. Дівчина заплющила очі намагаючись прислухатися до шуму вітру, який посилився та почав розгойдувати її волосся. Вона відчула, як щось тепле приємно огортає її з голови до ніг. 

Юнона спробувала направити теплу енергію у долоні, як сказав Ратибор, проте вона відчула, що хтось стоїть з боку та спостерігає за ними. Вона розплющила очі та повернулася в бік, де вона відчула іншу енергію. І яке ж її було здивування, коли вона побачила:
– Делін? Що ти тут робиш? – Юнона посміхнулася побачивши її.
– До кого ти говориш? – Ратибор розплющив очі та направив погляд, куди дивилася дівчина.
– До Делін, ось же вона стоїть. – здивовано поглянула дівчина на Ратибора, а той нічого не бачив там й навіть, не відчував енергії поруч.
– Виходь, Делін. – мовив Ратибор встаючи на ноги, а наступної миті Делін розсікла простір даючи йому змогу побачити її. – Юнона залиш нас ненадовго, продовжимо пізніше. Зараз йди до бібліотеки й підготуйся до наступного заняття. Де знайти підручники знає Білара, звернись до неї. Юнона швидко попрощавшись залишила їх на самоті. 
– Як вона побачила мене? Жодний маг не здатний відчути мою присутність, а тим більше побачити мене за простором. Хіба таке можливо? – Делін підійшла до Ратибора очікуючи відповіді на питання, які її мучили.
– Здається, Бая не до кінця усвідомила силу цієї дівчини. Вона буде набагато небезпечніше, якщо темна магія візьме гору та контроль. Треба негайно повідомити Жриці про це.
– Стій! – Делін перегородила шлях Ратибору, що змусило його зупинитися. – Не роби цього. Вони злякаються цієї сили та вб'ють її. Благаю, не говори Жрицям нічого. Ніхто не має знати. Вона ще дитина, яка потребує допомоги в приборканні сили. – сказала Делін в надії, що Ратибор її послухає.
– Я не можу так ризикувати. – видихнувши сказав Ратибор. – Якби у нас було більше часу, то все б було простіше. – чоловік з журбою поглянув на Делін.
– А якщо я знаю місце, де час зупиняється? – не відступала вона.
– Про що ти? – здивовано запитав чоловік зігнувши брови від подиву.
– Якщо я проведу вас у простір, то Юнона встигне опанувати свою силу. Декілька днів у просторі дорівнює декілька годин у реальному світі. Якщо є шанс все виправити, то ми мусимо спробувати. – продовжувала умовляти Ратибора Делін.
– Хмм. – чоловік почесав підборіддя задумавшись. – Це може спрацювати. У нас дійсно обмаль часу, тому гірше не стане, якщо ми спробуємо.