Розділ 66

Рано-вранці, поснідавши і зв’язавшись із Заком, група вирушила в дорогу. Ліс зустрів їх прохолодною тишею, що порушувалась тільки шерехом листя і ледь чутною розмовою по раціях. Дрейк вів групу впевнено, уважно стежачи за таємною стежкою, що вела до лабораторії Хескелла. У місці збору на них вже чекала команда з Дейлкреста — Зак, Нік, Райан, Еван, Ханна та п’ятеро добровольців із місцевих. Калі кинула погляд на новачків, які приєдналися до їхньої місії. Хвилювання читалося на їхніх обличчях, але вони були сповнені рішучості йти в бій.

— Вперед, — тихо сказав Дрейк, роблячи знак рукою.

Вони просувалися до лабораторії, ховаючись у тіні дерев. Незабаром на стежці перед ними з’явилися дві високі істоти зі спотвореними рисами — явні результати експериментів Хескелла. Мутанти рухалися повільно, їхні очі уважно оглядали територію, але, не помітивши нічого підозрілого, вони незабаром зникли в іншому напрямку.

— Чисто, — прошепотіла Ханна, стискаючи зброю.

Дрейк дав сигнал рухатися далі. Вони дійшли до периметра лабораторії і Фінн дістав свій портативний комп’ютер з рюкзака.

— Мені потрібно кілька хвилин, щоб вимкнути зовнішні системи, — сказав він.

— У нас не так багато часу, — зауважила Калі, оглядаючи ліс.

— Все під контролем, — Фінн сконцентрувався, його пальці стрімко забігали клавішами. За кілька хвилин він оголосив: — Готово. Системи вимкнено.

Кейра, взявши одну з рацій та перевіривши обладнання, полізла у вентиляційну шахту у супроводі двох бійців із команди Зака.

— Будьте обережні, — сказав Дрейк, спостерігаючи, як вона зникає всередині.

Калі проводила сестру напруженим поглядом, але потім зосередилася на своєму завданні. Решта групи проникла в лабораторію через задній вхід. Повітря всередині було просякнуте хімічними запахами, світло тьмяно мерехтіло під стелею. Фінн відразу ж дістав обладнання та підключився до найближчого комп’ютера.

— Дайте мені хвилину, я вирублю камери, — сказав він, не відриваючи очей від екрану.

— Ханно, прикривай його, — скомандував Дрейк.

Ханна стала поруч із Фінном. Калі зі зброєю напоготові стежила за коридором, що вів далі вглиб лабораторії. Звуки кроків їхньої команди луною лунали в тиші, але поки що ніхто з охорони не з’явився.

— Камери виведені з ладу, — повідомив Фінн через кілька хвилин. — Ми можемо рухатися далі.

— Чудово. Ідемо вперед, поводимось тихо, — сказав Дрейк, роблячи знак рукою, щоб група рухалася далі вглиб лабораторії.

Команда обережно рухалася коридорами, освітленими тьмяним світлом ламп, коли раптово з бокового коридору виїхали два роботи. Їхні металеві корпуси блищали у світлі, а вбудовані в них модулі зброї почали заряджатися для атаки.

— В укриття! — скомандував Дрейк, відштовхуючи Калі за металевий контейнер.

Роботи відкрили вогонь, лазери прорізали повітря. Ханна і Кай першими почали стріляти у відповідь, цілячись у вразливі точки, які раніше описав Фінн.

— Стріляйте у суглоби! — вигукнув Аарон, перекочуючись і відкриваючи вогонь.

Короткий, але жорстокий бій закінчився перемогою команди. Обидва роботи були знищені, але шум привернув увагу охорони. За хвилину з іншого коридору з’явилися люди у формі, озброєні до зубів.

— Втекти не вийде, — сказав Дрейк, подаючи знак до атаки.

Перестрілка була інтенсивною, але команда діяла злагоджено. Завдяки Ханні та її точності, а також Каю, який відволікав супротивників, вони змогли впоратися. Декілька бійців отримали легкі поранення, але продовжували рухатися вперед. Коли стало тихо, Калі включила рацію.

— Кейро, як у вас справи?

Відповідь надійшла майже відразу, але голос сестри звучав напружено:

— У нас проблеми. Я не можу зламати захист чипів. Мені потрібен Фінн.

Дрейк швидко оцінив ситуацію.

— Проведемо його до кабінету. Будьте напоготові.

Група рушила далі, прикриваючи Фінна. По дорозі вони зіткнулися з двома роботами, але тепер знали, як діяти. Калі підстрелила одного з них, влучивши точно в голову, а Аарон розправився з іншим, метнувши здалеку гранату. Підійшовши до кабінету Хескелла, Фінн постукав умовним сигналом. Кейра відчинила двері зсередини, квапливо впускаючи його і знову зачиняючи за ним двері на електронний замок.

— Спробуймо створити імітацію голосу Хескелла, щоб перезаписати команди для мутантів, — запропонував Фінн, підключаючись до комп’ютера. — Але це займе час.

— У нас його мало, — зітхнула Кейра, поступаючись Фінну своїм місцем за столом. Він сів за клавіатуру і почав аналізувати записи голосу, знайдені у базі даних.

Тим часом решта команди продовжила рухатися за планом. Звірившись із мапою, вони попрямували до основної лабораторії Хескелла, яка була глибоко під землею. Коридори ставали дедалі похмурішими, світло тут не горіло, тож команді довелося включити ліхтарики.

— Надто тривожна тиша, — прошепотіла Калі, стискаючи зброю.

— Отже, ми йдемо в правильному напрямку, — відповів Дрейк, підбадьорюючи всіх.

Вони йшли вперед, з хвилюванням у душі, але рішучі. Вони знали, що попереду на них чекають ще серйозніші випробування, але відступити не могли.