Розділ 59

Наступного ранку Фінн з’явився у вітальні, насилу тримаючи очі відкритими. Його волосся було розпатлане, а під очима виднілися темні кола. Він позіхнув і, потягуючись, опустився на стілець біля Дрейка, який вже пив каву.

— Ти виглядаєш так, ніби не спав усю ніч, — зауважив Кай з посмішкою.

— Тому що так і є, — відповів Фінн, прикриваючи рота рукою, щоб придушити чергове позіхання. — Я майже всю ніч намагався зламати доступ до комп’ютера Хескелла у його лісовій лабораторії.

— І щось вийшло? — запитала Калі.

Фінн кивнув, дістаючи планшет зі своєї сумки.

— Віддалено я не зміг дістатися більшості файлів. Система надто захищена, а основний сервер явно ізольований. Але дещо мені вдалося витягти.

Він увімкнув планшет і відкрив папку з файлами. На екрані з’явилися зображення та короткі записи.

— Це що? — спитала Кейра, нахиляючись ближче.

— Записи про роботу Хескелла над мутантами, — пояснив Фінн. — Дивіться.

Він відкрив один із записів і на екрані з’явилися текстові дані з докладними описами експериментів.

— «Випробування моделі X-5 завершено успішно. Контроль через чип мозкового інтерфейсу підтверджено. Об’єкт показує повне підпорядкування командам. Протоколи автономної поведінки відключено», — прочитала Калі й спохмурніла.

— Це означає, що мутанти взагалі не можуть приймати самостійних рішень? – уточнив Аарон.

Фінн кивнув.

— Саме так. Їм імплантують чипи, які підключаються до центральної системи управління. Хескелл буквально відправляє їм команди прямо у мозок. Вони виконують їх без питань.

— Це пояснює, чому вони такі слухняні, — відзначив Дрейк.

Фінн перегорнув далі.

— Ось ще дещо важливе. Якщо отримати доступ до комп’ютера Хескелла, можна спробувати вимкнути мутантів або навіть перепрограмувати їх.

— Перепрограмувати? — здивувався Кай. — Ти хочеш сказати, що ми могли б змусити їх боротися на нашому боці?

— Теоретично — так, — відповів Фінн, знизуючи плечима. — Але для цього потрібен повний доступ до його комп’ютера.

Калі задумливо потерла підборіддя.

— Це дає перевагу. Якщо ми зможемо проникнути в лабораторію і підключитися до його комп’ютера, у нас з’явиться шанс.

— Це дуже ризиковано, — зауважила Сільвія. — Але, мабуть, це єдиний вдалий варіант.

Дрейк постукував пальцями по столу, обмірковуючи почуте.

— Отже, тепер ми маємо два ключових завдання: відключити захисні системи лабораторії й отримати доступ до комп’ютера Хескелла.

— І нам треба бути дуже обережними, — додав Фінн. — Якщо нас помітять, мутанти почнуть на нас полювати.

Фінн перегорнув далі, включаючи нові записи, які виглядали ще похмурішими. Він повільно зачитував, а решта слухала в тиші, напружено стежачи за кожним словом.

— Ось ще один запис, датований двома роками тому: «Випробування моделі X-3 показало, що посилення фізичних характеристик за рахунок мутації м’язової тканини пройшло успішно. Однак спостерігаються побічні ефекти: підвищена агресія та втрата базових когнітивних функцій. Рекомендую продовжити коригування процесу, щоб знизити агресивність та покращити управління об’єктами».

— Це пояснює, чому деякі мутанти настільки небезпечні, — зауважив Дрейк, насупившись.

Фінн продовжив:

— «Модель X-4. Спроба інтеграції нейронного чипа із системою контролю через зовнішню мережу. Перші тести показали стійкий контроль, проте тривала дія на мозок об’єкта викликає його деградацію. Запропоновано обмежити час активації для запобігання повній втраті об’єкта».

— Він буквально знищує розум цих людей, — з огидою промовила Сільвія.

Фінн зітхнув, опускаючи погляд на планшет.

— Це ще не все. Ось запис від минулого року: «Модель X-5. Успішна інтеграція нового типу чипа. Тепер об’єкти не тільки підкоряються командам, а й можуть виконувати завдання в автономному режимі з урахуванням закладених алгоритмів. Додано покращення до структури кісток та збільшено щільність шкіри, що робить об’єкти більш стійкими до фізичного впливу. Модель визнана придатною для масового виробництва».

Калі схопилася за голову, вражена почутим.

— Масового виробництва? Він хоче створити армію таких істот?

Фінн кивнув, тяжко зітхнувши.

— Так. І найстрашніше, що він уже почав. У записах зазначено, що є принаймні десять екземплярів, повністю завершених та готових до використання.

— А далі? — спитав Дрейк, стискаючи кулаки.

Фінн перегорнув ще один запис:

— «Випробування моделі X-6. Спроба зберегти базові когнітивні функції об’єкта провалилася. Об’єкт вийшов з-під контролю і був знищений. Рекомендую повернутися до попередньої моделі та зосередитись на покращенні бойових характеристик, виключаючи когнітивні можливості».

— Він просто грається з життям людей, як із іграшками, — прошепотіла Сільвія, не приховуючи гніву.

— Ці мутанти сильніші, ніж ми думали, — тихо додав Дрейк. — Але якщо Фінн має рацію і ми зможемо відключити їх через чипи, це може стати нашим головним козирем.

Фінн закрив планшет і подивився на інших.

— Тепер ви розумієте, що ми не можемо дозволити Хескеллу продовжувати. Він готовий зробити зі всього світу своїх рабів.

Усі обмінялися похмурими поглядами. Ситуація ставала все серйознішою і тепер вони не мали права на помилку.