Наступного ранку до Дейлкресту прибула на вантажівці друга команда зі Сховища 17. Серед прибулих були: Зак — координатор групи, Нік та Ханна — фахівці зі зброї, Ліам — талановитий інженер, і Карлі — досвідчений медик. Їхня поява одразу привернула увагу жителів, які з цікавістю спостерігали, як нові люди розпаковують обладнання та припаси.
Карлі, дружелюбно усміхаючись, першою звернулася до жителів, пояснивши, що вона готова запропонувати навчання основам медицини та догляду за хворими. Вона зазначила, що це може суттєво покращити життя у поселенні, особливо якщо врахувати їхню віддаленість від великих медичних центрів. Една оцінила її ініціативу та висловила готовність організувати групи для навчання.
Ліам, оглянувши вулиці та конструкції поселення, запропонував свою допомогу у покращенні інфраструктури. Він розповів Едні про створення модульних систем енергопостачання, які можуть допомогти поселенню стати автономним. Його ідея полягала у встановленні генераторів, які використовують переробку органічних відходів для вироблення енергії. Една була вражена і сказала, що вони знайдуть для цього необхідні матеріали.
— Ця співпраця буде для нас дуже корисною, — сказала Една, дивлячись на Дрейка, який прийшов з іншими допомагати розвантажуватись другій групі. — Дякую за допомогу. Ми готові підтримати вас усім, чим зможемо.
Дрейк, обмінявшись поглядами з іншими, відповів:
— Нам потрібно дізнатися, який справжній стан справ усередині міста. Можливо, у когось залишились контакти з людьми звідти. Нам важлива будь-яка інформація та підтримка, все, що допоможе проникнути в Евергрей та зрозуміти, як зруйнувати культ Хескелла.
Една замислилась, а потім сказала:
— У нас є кілька людей, які нещодавно втекли звідти. Вони можуть поділитись подробицями. Крім того, я можу передати вам кілька листів для людей усередині міста. Це ті, хто не підтримує Хескелла, але поки що боїться діяти. Ви зможете скористатися їхньою допомогою.
Ті, хто зібрався, почали обговорювати деталі, поки жителі поселення дивилися на гостей з надією та інтересом. Співпраця між Сховищем 17 і Дейлкрестом обіцяла принести добрі плоди.
Після розмови з Едною команда зі Сховища 17 вирішила організувати невелику раду, щоб обговорити нову інформацію та намітити план дій. Всі зібралися у вітальні Доріана: Дрейк, Калі, Кай, Аарон, Сільвія, а також Зак, Нік, Ліам, Ханна і Карлі, які прибули сьогодні. Кейра хоч і була тут, але сиділа осторонь.
— Виглядає так, ніби тепер у нас є союзники всередині Евергрея, — почав Дрейк, гортаючи записи, зроблені Едною. — Якщо вони допоможуть нам, це може спростити наше завдання.
— Головне, щоб їхня підтримка не була надто слабкою, — вставив Нік. — Якщо вони бояться діяти, ми ризикуємо залишитися самі проти всього культу.
— Нам треба спочатку дізнатися, хто ці люди, — зауважила Сільвія. — Можливо, серед них знайдуться ті, хто готовий передавати інформацію чи непомітно допомогти.
— А поки ми не вирішили, як потрапити до міста, це лише розмови, — сказала Калі, задумливо дивлячись на мапу. — Гаразд, ці листи — гарний старт. Але ми маємо продумати, як їх доставити, не викликаючи підозри.
Ліам запропонував:
— Якщо вдасться знайти когось із торговців, котрі часто їздять туди, можна передати листи через них. Це виглядатиме природно.
Карлі, сидячи за столом із чашкою чаю, підвела погляд:
— Ми можемо спробувати влаштувати щось на кшталт медичної місії. Я навчу людей у поселенні, а потім запропоную свої послуги і в Евергреї. Це може дати нам доступ до міста, особливо якщо вони мають проблеми з медициною.
— Звучить непогано, але Хескелл, напевно, не пускає сторонніх без перевірки, — зауважив Аарон. — Та й навряд чи у такому місті є проблеми з медициною.
— Поки що зосередимося на тому, щоб зібрати більше інформації через Дейлкрест, — підсумував Дрейк. Якщо ми матимемо план проникнення і ми точно дізнаємося, кому можна довіряти, тоді почнемо діяти.
Після ради вони розділилися. Карлі вирушила домовлятися з Едною про початок медичних уроків, Ліам зайнявся оглядом поселення, щоб розпочати покращення енергосистеми, а решта вирішила трохи відпочити.
Кейра приєдналася до Калі, коли та виходила з кімнати.
— Калі, — почала вона трохи невпевнено, — я можу допомогти з цими листами. Якщо я сама передам їх людям у Евергреї, це викличе менше підозр. Мене знають там, і я точно зможу увійти, якщо скажу, що хочу повернутися додому.
Калі зупинилася і уважно подивилася на сестру.
— Це надто небезпечно. Якщо вони здогадаються, що в тебе на думці, то будуть проблеми.
— Але ж я знаю, як там усе влаштовано. Якщо я зможу поговорити з кимось із тих, кому ми маємо передати листи, це може спрацювати, — наполягла Кейра.
Калі зітхнула.
— Ми згодом обговоримо це. Але поки що нікуди не сунься без нас.
— Гаразд, — погодилася Кейра, хоча по її очах було видно, що вона не збирається так просто відступати.