Розділ 51

Незабаром усі завантажилися у вантажівку. Дрейк сів за кермо, Аарон поряд, а решта влаштувалася в кузові. Поки вони їхали, Кейра почала розповідати свою історію.

— Я з Евергрея. Ми з мамою і татом живемо там уже десять років. Спочатку все було нормально, навіть непогано, — її голос тремтів, вона нервово смикала край куртки. — Але потім з’явився цей Хескелл. Він та його культ «Послідовники Прогресу» почали встановлювати свої порядки.

— І що вони роблять? — Калі насупилась.

— Вони кажуть, що Хескелл — єдиний, хто може захистити нас від мутантів та всього іншого. Але його «захист» — це повний контроль. Люди бояться навіть слово проти нього сказати.

— А ти? — спитала Сільвія.

— Я нещодавно втекла, — Кейра знизала плечима. — Мені це набридло. Але я не знала, куди йти. У результаті натрапила на цих рейдерів і сховалась.

— Ну, треба визнати, зломщик із тебе непоганий, — посміхнувся Кай. — Це, певно, сімейне.

Кейра слабо усміхнулася, але потім подивилася на Калі.

— Ти теж вмієш зламувати?

— Звичайно, — підтвердила Калі. — Це одна із моїх сильних сторін. Кейро, — спитала вона після паузи, вдивляючись в обличчя сестри. — А хто твій батько? Як його звуть?

— Його звуть Лендон, — відповіла вона. — Він учений.

Калі завмерла.

— Лендон? — перепитала вона.

— Так. А що таке?

— Просто… — вона похитала головою, намагаючись розібратися зі своїми емоціями. — Я думала, що твоїм батьком може бути Джаред. Це хлопець, з яким моя мама втекла, коли мені було шість.

— Я нічого про це не чула, — тихо відповіла Кейра.

Калі відкинулася назад, намагаючись осмислити почуте.

— Виходить, вона пішла від нього. І знайшла іншого.

— Я нічого не знаю про мамине минуле, — Кейра похитала головою.

— Все нормально, — Калі подивилася на сестру. — Ми пізніше розберемося.

Незабаром вантажівка під’їхала до Дейлкреста. Поселення зустріло їх тим самим спокоєм, наче й не було рейдерів, мутантів і хаосу, з яким їм довелося зіткнутися. Една вже чекала їх на головній площі, схрестивши руки і спостерігаючи за транспортом, що наближався. Зупинивши вантажівку, Дрейк та Калі підійшли до Едни.

— Ми знайшли те, що ви хотіли, — почав Дрейк. — У кузові обладнання із заводу. Воно у хорошому стані.

Една швидко оглянула все, що вони привезли та задоволено кивнула.

— Чудова робота. Я знала, що недаремно розраховувала на вас.

Калі зробила крок вперед, тримаючи в руках планшет, на який вона зберегла інформацію з комп’ютера з заводу.

— Я маю список недопрацьованих прототипів та деталей. Вони можуть бути корисними для ремонту або навіть створення нового обладнання. Але вони досі там, на заводі. Ми зачистили його від рейдерів, тому можете сміливо відправляти туди людей, якщо щось зі списку вам знадобиться.

Една кивнула, задумливо дивлячись на планшет.

— Це цінна інформація. Можливо, ми пізніше відправимо туди групу, щоб все забрати. Дякую, що повідомили.

— Ми подумали, що це може бути вам корисним, — додала Калі.

Една замислилася на мить, а потім подивилася на них схвально.

— Ви добре впоралися. Ви довели, що на вас можна покластися. Ми готові обговорити умови співпраці з вашим Сховищем.

— Дякую за довіру, — кивнув Дрейк. — Нам треба працювати разом, щоб протистояти тому, що коїться довкола.

Една простягла йому руку.

— Що ж, давайте разом зробимо цей світ трохи кращим.

Дрейк потис її руку і на мить у повітрі повисла тиша, ніби це був важливий момент.

— А тепер, гадаю, ви заслужили відпочинок, — додала Една. — Я передам вам трохи домашньої їжі, щоб ви могли відновити сили.

— Це було б чудово, — усміхнулася Калі. — Дякую.

Коли група відійшла від старійшини і попрямувала до будинку Доріана, де вони зупинилися, Кай посміхнувся.

— Ну що, ми тепер офіційно герої?

— Якщо це так, то я за героїзм заслужила вечерю з трьох страв, — підхопила Сільвія з усмішкою.

— Мріяти не шкідливо, — кинув Аарон.

— Але ми дійсно молодці, — сказала Калі, оглядаючись на Кейру, яка йшла позаду. — Тепер ми не лише знайшли союзників, а й, здається, родину. Не чекала я знайти матір саме тут.

Кейра, помітивши погляд сестри, злегка усміхнулася, хоча все ще виглядала трохи розгубленою. Попереду на них чекав новий етап і підготовка до наступної місії, але зараз вони могли трохи відпочити.