Розділ 43

Коли Аарон і Кай повернулися до печери, вони звернули увагу на дивні предмети овальної форми, вишикувані вздовж стін. На перший погляд це могли бути просто камені, але роздивившись краще друзям стало очевидно, що це яйця мутантів. Їх напівпрозорі оболонки мерехтіли в слабкому світлі, а всередині виднілися тіні істот, що ледь помітно ворушилися.

— Ось звідки вони беруться, — тихо сказав Кай, ледве стримуючи огиду. — Схоже, це якийсь особливий вид, вони точно не від людини пішли. Треба якнайшвидше їх знищити, поки з цих яєць не вилупилися нові мутанти.

— Значить, обвалення стелі не лише закриє прохід. Ми знищимо їхнє джерело, — сказав Аарон, стискаючи кулаки. — Але доведеться бути обережними. Якщо ми зараз почнемо шуміти, вони можуть вилупитись. Хто знає, може вони агресивні з народження.

Вони почали оглядати хімічні баки, оцінюючи їхній стан. Більшість із них були проіржавілими, але декілька все ще зберігали залишки вибухонебезпечних речовин.

— Ось ці підійдуть, — Кай вибрав уцілілі.

— Добре. Розставимо їх біля опор і підірвемо.

Тим часом на складі Калі в компанії Дрейка зосереджено працювала над розподільним щитком. Дроти всередині були переплутані та обгорілі, але дівчина, не втрачаючи терпіння, наполегливо працювала.

— Ну ж бо, давай, — пробурмотіла вона, скануючи схеми.

Калі замінила кілька неробочих запобіжників, з’єднала розірвані контакти та перевірила струм. Незабаром щиток ожив із легким дзижчанням і склад заповнився тихим гулом.

— Готово! — крикнула вона, підбігаючи до терміналу біля масивних дверей.

Вона знову ввела команди і двері почали повільно відчинятися, з металевим скреготом відповзаючи убік.

— Ми впоралися! — радісно вигукнула Калі, дивлячись на звільнену дорогу.

Дрейк задоволено кивнув. У цей момент повернулися Аарон та Кай.

— Погані новини, — почав Аарон. — Там яйця. Багато. Ми знищимо їх разом із печерою, але треба поквапитися.

Дрейк мовчки кивнув. Вони вирушили до печери, де почали розміщувати хімічні баки та вибухівку.

— Це має спрацювати, якщо все вибухне одночасно, — сказав Кай, простягаючи детонатор Дрейку.

— У нас є лише один шанс, — погодився Дрейк.

Коли все було встановлено, вони повернулися на склад і відступили подалі від тунелю. Калі швидко перевірила з’єднання, переконавшись, що детонатор спрацює без збоїв. Дрейк тримав пристрій, його пальці лежали на кнопці.

— Всі готові? — спитав він, обводячи товаришів поглядом.

Кай кивнув, тримаючи напоготові зброю, на випадок, якщо мутанти з’являться раніше, ніж вони встигнуть піти. Калі нервово оглядалася на тунель, але погодилася:

— Давай. Чим швидше, тим краще.

— Гаразд, — Дрейк натиснув на кнопку.

Спочатку настала тиша, а потім гуркіт, від якого затремтіла земля. Вибух був потужним: хімічні баки спалахнули яскравим вогнем і стеля печери обрушилася, засипаючи яйця мутантів камінням. Ударна хвиля прокотилася коридорами, змусивши всіх інстинктивно пригнутися.

— Вийшло? — спитав Кай, дивлячись на густий пил, що здіймався з печери.

— Так, — видихнула Калі, обтрушуючи одяг. — Печера повністю завалена. Жодних мутантів більше не буде.

— Залишилося вивезти вантажівки та залишити це місце, — сказав Дрейк.

Розправившись із лігвом мутантів, вони почали завантажувати знайдені припаси у дві вантажівки, які обрали для себе. Це була ще одна маленька перемога у їхньому великому списку важливих справ.