Розділ 33

Через кілька днів після повернення, коли всі мали час відпочити, доктор Мейсон викликав Дрейка, Калі і Сільвію в свою лабораторію. Вони увійшли і побачили вченого, що стояв біля столу, на якому лежало кілька невеликих ампул із прозорою рідиною.

— Доброго дня, — почав він, в очах його читалася втома, але й гордість. — Моя робота завершена. Вакцина готова.

— Це вона? — Калі з цікавістю підійшла ближче, роздивляючись ампули.

— Так. Вона захистить вас від дії мутагенів, навіть якщо ви опинитеся в безпосередній близькості від заражених.

Дрейк насупився.

— А ви впевнені, що вона є безпечною? Ми не станемо наступними мутантами, докторе?

Мейсон витримав його погляд і спокійно відповів:

— Я провів усі можливі тести на зразках тканин та у симуляціях. Вакцина стабільна, побічних ефектів не виявлено. Ми не можемо дозволити собі чекати довше. Якщо ви хочете зупинити Хескелла, вам потрібно нею скористатися.

Сільвія, схрестивши руки на грудях, кивнула:

— Доктор правий. В нас немає іншого вибору.

Дрейк деякий час мовчав, потім кивнув:

— Добре. Починайте.

Мейсон акуратно ввів вакцину кожному з них, пояснюючи при цьому:

— Дія розпочнеться за кілька годин. У першу добу можлива легка втома, але це нормально. Потім ви відчуєте себе як завжди.

Калі, скривившись від уколу, посміхнулася:

— Сподіваюся, вона працює так, як ви кажете, докторе.

— Ви скоро переконаєтесь, — відповів Мейсон з тінню усмішки.

Коли все було закінчено, команда зібралася в кімнаті Дрейка та Калі.

— Тепер нам залишається чекати, поки подіє вакцина, — сказала Калі.

— І дочекатись Кая з Аароном, — кивнув Дрейк. — Якщо все піде за планом, ми зберемо всіх разом і вирушимо до лабораторії.

Сільвія задумливо дивилася на стіну.

— Цікаво, як там Аарон? Евергрей здається дивним місцем.

— І як там Кай? — додала Калі. — Сподіваюся, у них не виникло проблем із мутантами.

Дрейк зітхнув:

— Скоро дізнаємось. Нам потрібно бути готовими до будь-якого результату.

Дрейк стомлено опустився на ліжко, провів рукою по волоссю і подивився на Калі та Сільвію.

— Ви впевнені, що ми готові до цього? — почав він, його голос звучав напружено. — Все надто ризиковано. Навіть із вакциною, навіть якщо в нас вийде дістатися лабораторії… Що ми робитимемо з Хескеллом? Вб’ємо його?

Калі присіла поруч, поклавши руку йому на плече.

— Дрейку, я думаю, ти маєш рацію щодо того, що це ризиковано. Але ми не маємо вибору. Якщо ми залишимо все так, як є, Хескелл продовжить свої експерименти. Хто знає, скільки ще людей він перетворить на монстрів? Нам доведеться його вбити.

Сільвія, стоячи біля стіни, задумливо промовила:

— Мене найбільше непокоїть, що він, мабуть, знає, що за ним можуть прийти. Така людина, як він, напевно, продумує все наперед. Навряд чи його лабораторія залишиться без захисту.

Калі подивилася на неї, насупившись:

— Ти гадаєш, там можуть бути пастки? Чи озброєна охорона?

— Не виключено, — кивнула Сільвія. — І це ще не рахуючи його експериментів. Там можуть бути мутанти, багато мутантів, і набагато гірші за тих, яких ми вже бачили.

Дрейк зітхнув, потер скроні і сказав:

— Мене ще турбує, що ми недостатньо знаємо про Хескелла. Якби хоч хтось із знайомих доктора Мейсона міг щось розповісти… Все це відчувається як величезний стрибок у невідомість.

Калі похитала головою:

— Думаєш, мені не страшно? Я щоночі думаю, що можу не повернутися, що ми всі можемо не повернутися. Але що страшніше — ризик чи те, що якщо ми нічого не зробимо, мутанти, можливо, рано чи пізно дістануться й нашого Сховища?

У кімнаті повисла тиша. Кожен був занурений у свої думки. Нарешті Сільвія першою порушила її:

— Нам усім страшно. Це нормально. Але я вважаю, що краще спробувати і зазнати невдачі, ніж сидіти і чекати, доки біда сама нас знайде.

Дрейк глянув на неї і повільно кивнув головою.

— Ти маєш рацію. Ми робимо це не лише заради нас, а й заради всіх, хто покладається на нас.

Калі зітхнула, піднялася з ліжка і потяглася:

— Давайте спати. Завтра на нас чекає ще один день очікування. Сподіваюся, Кай та Аарон скоро повернуться.

Сільвія схвально кивнула і вирушила до своєї кімнати. Всім їм потрібен був хороший відпочинок перед черговим завданням.