Розділ 11

Повернувшись до Сховища 17, Аарон і Кай не марнували часу. Вони зібрали свою команду в невеликому приміщенні, яке служило їхнім штабом, і почали обговорювати плани відновлення занедбаного поселення.

— Нам треба посилити зміцнення, — сказав Аарон, креслячи на карті. — Насамперед поставити паркан, хоч би з металобрухту, щоб захистити його від нових рейдерів.

— А також облаштувати джерело води, — додав Кай. — Без нього там ніхто не залишиться надовго. Заку, Ханно, ви займетеся розвідкою околиць. Знайдіть все, що можна використати. Решта — за роботу з матеріалами.

— Все зрозуміло, — кивнув Зак, один із членів команди.

Розмову перервав стукіт у двері. На порозі стояв молодий лаборант у білому халаті. Його обличчя виражало занепокоєння.

— Вибачте, що втручаюся, — почав він. — Але доктор Мейсон просив вас терміново підійти до нього. Це стосується всіх вас.

Аарон і Кай переглянулись.

— Поклич Дрейка і Калі, — сказав Кай, звертаючись до лаборанта.

Незабаром усі четверо зібралися біля дверей. Доктор зустрів їх із серйозним виглядом. Його зазвичай спокійне обличчя виглядало стурбованим.

— Проходьте, — запросив він, показуючи на стіл, де лежала стара мапа та записи.

— Щось сталося? — спитав Дрейк, першим порушивши тишу.

Мейсон кивнув головою.

— Поки вас не було, до Сховища прийшов мандрівник. Його звуть Грем. Людина явно виснажена і налякана. Він розповів про те, що знаходиться в районі на півночі, у старій промисловій зоні. Там стоїть величезна підземна установка, де колись велися складні дослідження.

— Що за дослідження? — насторожився Кай.

— Зважаючи на те, що він розповів, — сказав Мейсон, постукуючи пальцем по мапі, — це була лабораторія, пов’язана з біоінженерією та ядерною енергетикою. Уряд до війни використовував її для експериментів над вірусами, зброєю та… людьми.

Калі насупилась.

— І що з цією установкою зараз?

— Після війни вона була занедбана, але, за словами Грема, вона не повністю мертва, — продовжив Мейсон. — Багато систем працюють на автономних генераторах. Він каже, що бачив світло і чув гуркіт машин, коли проходив повз.

— Чому він вважає, що це небезпечно? — уточнив Дрейк.

— Тому що він бачив результати тих експериментів, — важко зітхнув доктор. — В одній із прилеглих зон він натрапив на дивних істот — тварин, що мутували, і… людей. Він ледве вижив, тікаючи звідти.

Кімната наповнилася напругою.

— Установка знаходиться тут, — Мейсон тицьнув у крапку на мапі. — Північний схід, приблизно два дні шляху від Сховища, якщо їхати транспортом. Грем каже, якщо її залишити без нагляду, це може стати загрозою не тільки для нас, а й для найближчих поселень.

— Отже, треба перевірити, що там відбувається, — рішуче сказав Аарон.

— І зрозуміти, як це можна зупинити, — додав Кай.

Мейсон кивнув головою.

— Я знав, що можу розраховувати на вас. Але будьте обережні. Якщо хоч половина того, що він розповів, правда, це місце небезпечніше, ніж здається.

Калі глянула на Дрейка.

— Схоже, відпочинку у нас не буде.

Дрейк посміхнувся.

— Ну, нам не звикати.

Усі четверо переглянулись. Вони знали, що попереду на них чекає не просто чергова пригода, а серйозне випробування.