Лейла обідала разом з Імператором.
Тиждень тому померла баронеса, щоб уникнути жахливої страти, вона відкусила собі язик і померла, Доменіка це вже не турбувало, як і обіцяв, він передав право керувати гаремом своїй дружині, чим викликав невдоволення наложниць, адже дівчина почала обмежувати їх, тепер їхня допомога стала однаковою - 500 монет, як і кількість кімнат - по 3 на кожну, не враховуючи ванну.
Герцог одразу ж з'явився до Імператора, але той лише спихав усе на Імператрицю, звільняючи себе від обов'язків.
- Лейла. - звернувся чоловік до дружини.
- Так?
- Я чув, ти навіть уночі не відпускаєш лицаря до себе? - Імператору одразу доповіли, що лицар ночує в її покоях, але це легко пояснювалося її занепокоєнням про свою безпеку і безпеку принца, він, звісно, наказав детально стежити за ними, зокрема й за спальнею дружини, але нічого не виявив, він просто служить їй, і поводиться вона з ним зазвичай, як пані зі слугою.
- Вірно, це все моє зайве занепокоєння, все ж я подумувала попросити взяти у вас дозвіл на ще одного лицаря, адже для одного занадто багато роботи.
- Я передам Патріку, нехай відправить до тебе когось іще, добре, що ти думаєш про себе і дитину.
- І ще, знать надсилає мені безліч листів, де просить розглянути їхніх доньок як ваших наложниць.
- Хм... що думаєш про це?
- Зараз у вас три наложниці: маркіза Моніка Брайн, леді Наталі, герцогиня Інгрід Бейкер, і жодна з них не вагітна і не подарувала вам дитя, ми можемо дозволити собі ще двох, так ми можемо збільшити кількість принців і принцес, а також зміцнити становище серед аристократії.
- Мені подобається, як ти міркуєш. - і це була правда, Лейла завжди була готова провести з ним час, була бажана, і дарувала всю себе, водночас не ревнива, не вимоглива, вона спокійно ставилася до гарему і наложниць, йому здавалося, що вона ідеальна Імператриця, такою якою має бути мати Імперії, від цього вона ставала ще більш бажаною для нього. - Тоді може вибереш для мене нову наложницю?
- Одну?
- Так, однієї поки що достатньо.
- Тоді я підберу гідних леді на цю посаду і після пораджуся з вами.
- Добре, я буду чекати.
Лейла відправила кілька листів у знатні доми, чекаючи на відповідь, перший дім віконта Рамонта, претенденткою була молодша донька віконта Мікаелла Рамант, другий дім графа Елекон, претенденткою була молодша сестра нинішнього графа Еліс Елекон, і третій дім графа Демонт, претенденткою була єдина донька графа Дафна Демонт.
Патрік Редмонт, головнокомандувач лицарів, отримавши наказ Імператора, відправив до Імператриці одного з лицарів Лукаса, він так само був простолюдином, хоч і старший, йому було близько 30, і більшу частину життя він провів в ордені, чим і заслужив повагу. Новину про те, що йому доручили піклування про Імператрицю він сприйняв сумнівно, він очікував побачити зарозумілу дівчину, яка пишається тим, що народила дитину Імператорові, але він побачив спокійну й розкішну жінку, від чого нервово закашлявся.
Аматіс лише спостерігав за пані, після тієї ночі вони не зближувалися, адже за ними спостерігали увесь час, він лише ніжно зберігав спогади у своїй душі про проведений час з імператрицею, і цього було достатньо для його щастя.
За кілька днів Олександра повідомила, що прибув віконт Рамонт, і очікує на зустріч з її величністю, Лейла ніяк не очікувала, що до неї з'являться особисто з відповіддю на лист, але все ж вирішила зустрітися з чоловіком і послухати його брехливі промови. Віконт скромно сидів у вітальні й підвівся, побачивши матір імперії, після чого вклонився, і зайняв своє місце тільки після того, як дівчина сіла перед ним.
- Ви хотіли зі мною зустрітися?
- Так, я прибув, щойно отримав ваш лист.
- Він вас так стурбував?
- Ваша величність, ми б могли поговорити наодинці. - сказав чоловік, вказавши на Александру.
- Александро, вийди, і подивися, як принц?
- Так ваша величність. - без зайвих слів жінка пішла.
- Отже, говорите віконт.
- Я хочу попросити вас взяти на місце наложниці мою доньку!
- Це досить очевидно, але все ж таки запитаю чому ви так цього хочете? Я чула про те, яка прекрасна ваша дочка, і про те, як ви ховаєте її від сторонніх очей, невже думаєте, імператор закохається в неї з першого погляду?
- Я думав так, поки не з'явилися ви.
- Безумовно, Макіелла гарна, але її краса тьмяніє порівняно з вашою.
- Тоді які цілі ви переслідуєте?
- Корисливі. - чесно зізнався чоловік.
- І як мені вас розуміти?
- Візьміть мою доньку і придбаєте свою людину серед дівчат гарему.
- І чому я вам маю вірити?
- Ви не мусите, але подумайте, мені цікава влада і збільшення свого впливу, я думаю, наші інтереси в цьому схожі, багато наложниць приживалися з його величністю багато років і проводили багато ночей, але лише ви змогли народити дитя, принц - єдиний спадкоємець престолу, а ви - його матір, я хочу бути на вашому боці.
- А якщо ваша дочка народить від Імператора?
- Розумно, але Макіелла, найімовірніше, ніколи не народить дитину.
- Чому?
- У дитинстві вона пережила хворобу, і лікар сказав, що після неї шанс на вагітність вкрай малий.
- Але ж імператорській сім'ї потрібні спадкоємці, що ж я порекомендую імператорові віконтесу, більшого обіцяти не можу.
- Дякую, ваша величність.
Сказавши це, чоловік пішов.
Цієї ж ночі Лейла нашепотіла на вухо Імператорові, як було б чудово взяти віконтесу як наложницю, і чоловік, що піддався спокусам дружини, погодився.
#3235 в Любовні романи
#77 в Історичний любовний роман
сестра дитина фіктивний шлюб, вибір між минулим та майбутнім, ненависть і помста
Відредаговано: 08.04.2024