Від самого ранку Марина почала приготування. Вона завжди хвилювалася перед приїздом батьків. Мати Марини, вважала, що дочка так і не стала вправною господинею. Надія Михайлівна вже п’ять років на пенсії, тож має час, а головне, бажання наводити лад в домі дочки.
Відправивши Богдана дивитися мультики, Марина взялася за прибирання. В першу чергу, вимила холодильник. Ввімкнула пилосос і ретельно пройшлася по всіх закутках. Мама любила ненароком зазирнути під диван, ніби шукаючи іграшку, а потім тицьнути припорошену пилом річ Марині під ніс. На черзі кімната Наталі. Вже почалися канікули, і вона, не зважаючи на пізню годину, ще спала. Марина поторсала її за плече:
- Прокидайся, мені потрібна твоя допомога.
Наталка мовчки накрила голову ковдрою.
- Бабуся сьогодні приїде. Ти маєш сходити в магазин, поки я прибираю, - в голосі Марини почулося роздратування.
Наталка вирішила не випробовувати терпіння матері і нехотя встала з ліжка.
Марина відчинила шафу і насупила брови - стоси пожмаканого одягу громадилися на полицях.
- Що за безлад? - строго спитала вона в Наталки, яка сіла на ліжку,але очі ще не розплющила - все впереміш!- Марина витрусила вміст шафи на підлогу і заходилася перебирати речі.
Охайно склавши одяг знову в шафу, Марина вручила дочці список продуктів. У Наталки очі полізли на лоба, коли вона його прочитала.
- Мамо, ти збираєшся нагодувати всіх дітей Африки?
- Не жартуй. Це зовсім небагато. Приїзд бабусі – це свято. От ми і підготуємо святкову вечерю.
- Тридцять яєць, три кілограми борошна, два літри молока, курка, реберця! Це запас на випадок облоги!
- Досить вправлятися у дотепах. Бачила б ти, скільки моя бабуня готувала, коли ми приїздили до неї в гості: вареники, пиріжки з картоплею, смажена капуста, кролик в сметані...
- Дивно, як ти не перетворилася на Августа Глупа, - пробурмотіла Наталя, нахилившись зав'язати шнурки на кросівках.
- Повернешся з магазину – прибери на столі, - крикнула Марина дверям, що зачинялися.
Через годину речі лежалі по своїх місцях. Підлога виблискувала чистотою, іграшки Богдана сховані у великий прозорий контейнер. Марина поставила пилосос в комору, коли прийшла Наталка з величезними пакетами. Можна приступити до приготування вечері.
Марина чаклувала над паруючими каструлями й пательнями. Місила тісто і збивала білки. Можна було подумати, що чекають у гості англійську королеву. Приїзду Надії Михайлівни чекали всі: діти з радістю, Марина з тривогою, Вадим з роздратуванням.
Марина вимкнула духовку і подивилася на годинник. До приїзду мами залишалася година. Вона ще раз пройшлася кімнатами в перевіртла, чи немає крихт на дивані. Провела рукою по телевізору. Ідеальна чистота. Марина видихнула. “ Усього кілька днів, — повторювала вона вкотре, — усього кілька днів”.
#446 в Жіночий роман
#1505 в Любовні романи
зустріч через роки, кохання і боротьба, владний чоловік сильна жінка
Відредаговано: 01.03.2023