25. Передчуття зустрічі

АРСЕН

Десь підсвідомо я її розумію. Вона піклується про своє майбутнє. Але я поки не можу їй нічого сказати. Я не планував її відпускати. Бо як це буде виглядати? Звісно ні. Я не збираюся її нікуди відпускати. Тим більше якщо назвався заявою, що беру її за дружину...

— Рано думати про потім, мала. Спочатку потрібно думати про зараз.

Вона відводить очі. Її підборіддя починає тремтіти, а за мить по щоках знову котяться сльози.

Дідько. Ну от чого вона реве?

Я не люблю жіночих сліз. Особливо коли розумію, що саме мої слова стали їхньою причиною. Але зараз не збираюся пом’якшувати умови лише тому, що Кірі страшно і вона плаче. Вона зробила свій вибір, і тепер нам потрібно діяти.

— Ти ж обіцяв... — схлипує вона й затуляє обличчя тендітними руками з красивим манікюром.

Примружуюся, адже щось нічого не зрозумів.

— Що саме, мала, я тобі обіцяв?

— Що я зможу... Що ти не змушуватимеш мене... — забравши руки від обличчя, схлипує вона.

І явно щось не договорює, але я розумію, про що йдеться. Про те, що я не торкатимуся її без дозволу. Про те, що шлюб не означає автоматичної згоди на все інше. Ну, тут без винятків.

— Я пам’ятаю, що я обіцяв тобі, Кіро. І не збираюся порушувати своїх слів. Але відпускати тебе я не обіцяв, тож не перекручуй. І хитрувати теж не треба.

Вона повільно опускає руки й з образою дивиться на мене. Сльози все ще блищать на її вії, але вона намагається опанувати себе. Але я не збираюся шкодувати її. Адже щось підказує, що вона тисне на мене своїми сльозами. Вона точно не з тих, хто так легко здається. З нею потрібно бути на чеку.

— Годі сліз, мала. Краще підіймися до себе, приведи себе до ладу. Одяг тобі зараз принесуть. Я хочу, аби ти виглядала неперевершено. Не хочу, аби твій батько подумав, що я тримаю тебе економкою.

Кіра спокусливо зволожує вуста і хмикає мені в обличчя.

— Дешевою показухою на мого батька враження не справиш, — різко випалює вона. — Не тебе він хотів бачити своїм зятем, а Крутого. Тож не лести собі... — вона проходиться по мені відвертим оцінювальним поглядом і випалює: — Ти, звісно, кращий за Крутого, але ти той, кого батько жадає знищити. Тож готуйся. Сьогоднішня зустріч буде цікавою.

Кіра розвертається й повільно йде назад до сходів. Проводжаю її поглядом, поки вона не зникає нагорі.

От тобі й хвилинна покірність! Це ж піранья, замаскована під миле, невинне кошеня.

Від цієї думки в крові знову починає вирувати адреналін. Звісно, наша зустріч із її батьком буде дуже цікавою. Сьогодні я зруйную плани Коваля, розплющу його як Тузик грілку. І зроблю це так, що про події цього дня говоритиме вся столиця. Його весілля, яке мало стати черговим підтвердженням впливу та успішності, перетвориться на гучний скандал. А замість бажаного союзу з Крутим він отримає мене. Посміхаюся, бо можу тільки уявити реакцію цього шахрая на такий сюрприз.

Я давно мріяв побачити, як цей самовпевнений покидьок втрачає контроль над ситуацією. Як розсипається його бездоганна імперія владарювання, за якою він так старанно ховає власні методи ведення справ. Коваль забрав у мене те, що вважав легкою здобиччю, і був переконаний, що я проковтну цю образу.

Не дочекається!

Але навіть у найсміливіших фантазіях я не міг припустити, що моя помста виявиться настільки солодкою. І що головну роль у ній зіграє власна донька мого ворога.

Емоції зашкалюють. Не можу дочекатися моменту, коли загляну в очі цього зажерливого нахаби. Хочу бачити його реакцію, коли його донька сама скаже батькові, що не стане дружиною Крутого. Сама зірве його домовленість. А я лише стоятиму поруч і спостерігатиму, як Коваль кипить від люті та намагається зберегти обличчя.

Мала, звісно, буде не в захваті від моєї витівки. Вона точно знайде десяток причин пояснити, чому цей шлюб принесе більше проблем, ніж користі. Бо я переконаний — вона мовчати не буде. І, можливо, у деяких речах матиме рацію.

Але з малою я розберуся потім. А зараз час діяти.

Знову відкриваю ноутбук і набираю номер Мурата. Мені потрібна машина, охорона й кілька людей, які зможуть забезпечити нам безперешкодний візит до Коваля. Сьогодні ніхто не повинен зіпсувати мої грандіозні плани.