Я заплющила очі й думками поринула неначе в пекельне майбутнє. Це був
далекий 2122 рік. За століття Земля настільки змінилася, що важко навіть уявити. Цілі
міста, занурені у воду, в результаті льодовиків, що розтанули; брак повітря через
забруднення атмосфери; люди, котрі ходили в захисних костюмах із балонами на
плечах; уражаюча кількість катастроф, що ставалися щосекунди й стали звичними для
людей; усі види рослин було знищено; тварини вимерли, озоновий шар неначе
розчинився. Спека… Ця нестерпна спека знищувала все і всіх з обличчя нової,
жахливої Землі. Дихати було не те, що нестерпно важко, а навіть не можливо.
Зробивши декілька вдихів без респіратора, одразу можна втратити свідомість від
кількості отруйних домішок в повітрі. Запаси кисню закінчувались, у людства не було жодних ідей для вирішення цієї проблеми. Річки, моря, океани – суцільна нафта і
промислові відходи. І це лише крихітна частина того, що сталося з нашою Землею.
Відредаговано: 02.05.2022