Частина 5

 Чарлі познайомився з Амелією та світському вечорі  де були присутні всі гості із графства Лестиршир. Леді Вольтехат, подруга герцогині, відчувала до неї приємні почуття та стали з часом близькими друзями. Джоржина помітила зацівленість чоловіка котрий з сяючими очима дивився на її подругу, котра так старанно танцювала, що в кожному русі відчувалась пристрасть та дика енергія. Деякі чоловіки теж звертали увагу на Амелію, але більш увагу отримувала від герцога. Чарлі не відводив від неї погляд та дивився на неї не відриваючи очей від дівчини. Амелія постійно відчувала на собі споглядання герцога і вирішила  подивитись на нього. В тих бездонних блакитних очей дівчина готова була потонути в них і забутися від жорстокого світу, але спохмурнівши відвела від нього очі, мов наче сказавши тим, що у неї є молодий чоловік. Герцога де Міллер, звісно засмутила та звістка , але він відчував що доб‘ється свого та отримає бажане.

На той час у міс Нотессон був  коханий з яким планували світле майбутнє та вирішували одружуватись. Утім дізнавшись раптову хворобу яку знайшли у чоловіка, вирішили відмінити весілля та розійтись залишившись добрими друзями. Гаррі не зважаючи на це, завжди піклувався по Амелію та робив її щасливою. Дівчина цінувала його турботу, відношення до неї та бачила як він шалено її любив . Вона не шкодувала що з чоловіком  стали друзями та завжди могли просити допомогу у один одного.

Врешті  потрапивши до пильних оченят герцога, міс Ноттесон вже ні про що не думала, як хотіла познайомитись з герцогом, але вона не знала навіть чим все закінчится потім. Чарлі з Амелією на початку склались складні відносини. А потім чоловік проявляв зацівленість до дівчини, свою симпатію, що дівчину бентежило це. Вона наче знайшла свою споріднену душу такого як герцог.  Чарлі теж не менш відчував якусь симпатію до неї, дівчина подобалась йому. Один із вечорів Чарлі запросив Амелію до себе. Дівчина навіть і уявити  чим завершиться для не той день та які наслідки несе. Він завершився  бурхливим романом, який тривав не менше трьох місяців і закінчився сюрпризом, якого вона і не очікувала: Амелія дізналась,  що в утробі носить дитину під серцем та має народити через дев’ять місяців на день народженя герцога. Для Амелії та Чарлі це дитина була плодом їхнього спільного гріха, який вони разом створили. Це була незапланована вагітність хоча жінка дуже хотіла народити дитину для Чарлі. Чоловік відразу зрадів коли дізнався про вагітність Амелії та думав як так зробити щоб не нести свою відповідальність за маленького хлопчика. Складно було взагалі  сказати, що відчував герцог до молодої дівчини. Так, вона безумовно мала привабливу зовнішність і добру натуру,  гарні манери, вихованість–все оце характеризувало жінку. Амелія  аж зачепила герцога і він проявляв неабияку симпатію до неї, але з часом його вже не приваблювала танцівниця й швидко охолов, мов і не було у них тих романтичних стосунків, які були на початку. З рештою чутки про незаконнонародженого хлопчика швидко поповзли за межами графства та досягли Лондона,  що Чарлі і Амелія змушені були поїхати в інше місце де їх ніхто не знав і побудували там затишний маєток.  Чарлі згадуючи той день чомусь згадав знову про Амелію. Йому було не  цікаво, що з нею і якою вона стала за ці довгі роки. Утім в глибині душі чомусь хотів побачити її і це бентежило і ледве не виводило чоловіка з колії.